Тема: Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Мета: Поглибити і систематизувати знання учнів про прикметник, формувати вміння відрізняти прикметник від інших частин мови, визначати рід, число, відмінок та синтаксичну роль прикметників. Розвивати усне і писемне мовлення, вимовну і слухову культуру, логічне мислення, пам’ять. Виховувати любов до рідної землі, батьківської оселі, материнської мови, народних традицій.
Обладнання уроку:
Узагальнюючі схеми, індивідуальні картки, підручники.
Тип уроку: урок-мандрівка у казкову країну Прикметника.
Хід уроку
1. Вступне слово вчителя.
Сьогодні ми починаємо вивчати відому всім частину мови – прикметник. Завдання нашого уроку: повторити ті відомості про прикметник, які ви маєте з молодших класів. Урок проходитиме у вигляді мандрівки у чарівну країну прикметника. Різні несподіванки і пригоди чекають на вас. Отож, будьте уважні, кмітливі, дружні, щоб змогти витримати будь-які випробування. Вирушаємо в путь!
Чекайте, чекайте! До нас поспішає листоноша з телеграмою.
„Любі шестикласники! Допоможіть! На нашу країну напав Кощій Безсмертний, вигнав із домівок всіх прикметничат і не дозволяє повернутися. Виручте, будь ласка.”
– Допоможімо, дітки? Бідні прикметничата так злякалися, що збились докупи і не можуть потрапити на свої місця.
2. Робота з текстом
(з довідки вставити пропущені слова)
Я пригадую щасливі картини безтурботного дитинства. Бачу стару хатину під солом’яною кришею, рівненьку стежину і палахкотіння червоних мальв.
Я любила струнке стебло, лапате листя і яскраві розкішні квіти.
Довідка: струнке, щасливі, яскраві, розкішні, стару, безтурботного, солом’яного, червоних, рівненьку, лапате.
– На які питання відповідають пропущені слова? Що означають? Яка це частина мови?
– Визначте усно рід (якщо це однина), число, відмінок словосполучень.
Синтаксичний розбір першого речення (колективно). Який висновок можна зробити?
3. Робота з підручником.
– Вас запрошує до себе в гості спільник Кощія – граф Параграф ... Але на порозі свого графства просить відгадати загадки. Перепустка – це відгадка-прикметник.
Загадки-жарти
– Який журавель не літає? (колодязний)
– Яким гребенем не розчісуються? (півнячим)
– Який вузол не можна розв’язати? (залізничний)
– З якого посуду ніколи не їдять? (з порожнього)
Робота з підручником за опорною таблицею. Усне повідомлення на лінгвістичну тему „Прикметник як частина мови”.
Вправа 211 (усно)
Робота за опорною таблицею на дошці: порівняльна характеристика іменників та прикметників.
– На які питання відповідає?
– Що означає?
– Як змінюється?
– Яким членом речення виступає?
– А чи вмієте ви узгоджувати іменники з прикметниками? – цікавиться Кощій Безсмертний.
Вправа 213 (Ів. – лісовий, ІІв. – новий)
4. Турнір Кощія.
Хто переможе у турнірі, той візьме участь у параді частин мови.
а) Індивідуальна робота з картками. Дібрати і записати прикметники до іменників. Гра „Хто швидше?”
б) Творчий диктант (дібрати антоніми):
легкий – важкий, старе – нове, свіжий – черствий, широка – вузька, високий – низький, темна – світла
в) Культура мовлення.
Як правильно сказати: сила богатирська чи багатирська?
5. Парад частин мови
проводимо у вигляді графічного диктанту: іменник позначаємо цифрою 1, прикметник – 2 (вчитель диктує слова, а учні записують цифрами).
4.Підсумок уроку.Оцінюванння учнів.
5.Домашнє завдання:
§
1)ВПР.
2)
|