Персональний сайт

Узагальнення й систематизація знань з теми «Іменник як самостійна частина мови»

Цикл уроків за творчістю О.Кобилянської (10 клас)

Цикл уроків за творчістю О.Кобилянської (10 клас)

Конспект уроку з ПЧ на тему:"Загадки як вид усної народної творчості"(5 клас)

Конспект уроку за темою:"Спрощення в групах приголосних"(5 клас)

Група київських “неокласиків»

Тема: РМ. Стислий переказ тексту художнього стилю з творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв, їхніх вчинків та ін

Тема: ВЛАСНІ І ЗАГАЛЬНІ НАЗВИ. ВЕЛИКА БУКВА І ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ

НОРМИ ВИМОВИ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Тема: РМ. Синоніміка дієприслівників: дієприслівниковий зворот і підрядні речення обставинні. Пунктограма при відокремлених другорядних член

Грицько Чубай.

Україні

Ліна Костенко.

Усе моє, все зветься Україна

Джулія — Sun, 07 Feb 2016 17:19:37 GMT

Узагальнення й систематизація знань з теми «Іменник як самостійна частина мови» (6 клас)

Мета: повторити, систематизувати і узагальнити знання учнів з теми "Іменник як частина мови"; розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення, культуру усного мовлення; виховувати відчуття патріотизму, любов до рідної мови, повагу до культурних надбань народу.

Тип уроку: узагальнення матеріалу.

Міжпредметні зв’язки: музичне мистецтво, українська література.

Обладнання: підручник, мікрофон, комп’ютери, електронний додаток до уроку із застосуванням операцій з об’єктами в середовищі Microsoft Office Word, Power Point: опорні схеми «Матриці», «Морфологічна лабораторія», «Картка оцінювання», «Картка експертизи», тексти для роботи в мовній лабораторії.

Епіграф:

Треба берегти, як зіницю ока

Безцінну культурну спадщину

Нашого народу.

О. Гончар

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина.

Рефлексія настрою.

Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

У мовну країну,

Прекрасну й чарівну.

До країни чудес, що Іменником звуть.

То ж, друзі, швиденько

Збираємося в путь,

Щоб в мовну скарбницю

Ще раз зазирнуть.

Про яку частину мови говориться в вірші? Тож, що ми сьогодні повторюватимемо? Отже, вперед у мандрівку по чудовій мовній країні «Іменник».

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Діти, для того, щоб робота на уроці виявилася результативною, cьогодні нам необхідно повторити:

- написання власних і загальних назв іменників;

рід, число, відмінювання іменників;
групи іменників за значенням;
відміни іменників;
написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові;
не з іменниками.

VІ. Актуалізація опорних знань.

1.Слово вчителя

Розподіл ролей у групі (спікер, секретар, доповідач, посередник, експерт з оцінювання роботи групи). Для кращої організації кожна група заздалегідь обирає свій колір (червоний, зелений, синій, жовтий). Члени групи мають бейджики відповідного кольору.

Кожна група протягом уроку буде змагатися за право одержати перемогу у змаганнях з теми «Іменник як самостійна частина мови», пройшовши 5 випробувань і показавши повну готовність до перевірки цієї мовної теми. Переможці отримають бонуси. Експерти груп будуть вести підрахунки, щоб оголосити результати. Ми помандруємо володіннями країни Іменник. Тож бажаю вам наполегливості, толерантності, бути зосередженими і відповідальними.

Учитель оголошує назви випробувань.

Картка – експертиза

результатів випробувань

№	*Назва випробування*	*Мовний матеріал*	*К-ть балів*	*Труднощі в роботі*
1	*«Матриця»*
2	*«Займи позицію»*
3	*«Коректор»*
4	*«Пазли»*
5	*«Фразеологічне бюро»*
6	*«Лабораторія»*

Вашими помічниками в роботі на уроці будуть комп’ютери.

Застосовуючи операції з об’єктами в середовищі Microsoft Office Word, Power Point, виконати наступні завдання:

Випробування №1 «Матриця»

Групи працюють над заповненням матриць. Доповідачі звітують про виконане завдання, захищаючи опору-схему. Респонденти з інших груп перевіряють правильність виконаного завдання.

2.Робота в групах.

1група

«Матриця»( Схема «Ієрархія»)

За допомогою операцій:«копіювати», «вставити» заповнити матрицю.

Об’єкти для операцій

I відміна II відміна III відміна IV відміна

чоловічий, жіночий, спільний рід, закінчення -а (-я)

чоловічий рід, закінчення нульове або –о

середній рід, закінчення -о, -е, -а (-я)

жіночий рід, нульове закінчення, а також іменник мати

середній рід, закінчення -а (-я), за відмінювання з’являються суфікси -ат- (-ят-), -ен-

Приклади:

мрія, робота, суддя, рілля

Петро, сад, вогонь

море, весло, весілля

радість, любов, подорож

курча, теля, цуценя, ім’я

2 група

3. «Матриця» (Фігурна схема)

1.За допомогою операцій:«копіювати», «вставити» закінчити заповнення

схеми.

Приклади

Іменники, що мають форму і однини, і множини

Іменники, що мають лише форму множини (назви парних предметів, речовин, сукупностей предметів, почуттів, географічні назви тощо)

Іменники, що мають лише форму однини (назви речовин, почуттів, власні назви)

Приклади:

молоко, олія, вірність, страх

окуляри, консерви, парфуми, меблі, шахи, Карпати

місто — міста, голос — голоси, висновок — висновки

3 група

«Матриця»(Фігури)

1.Побудуйте схеми, переміщуючи об’єкти курсором за допомогою клавіші «Таб». У разі необхідності змініть положення фігур за допомогою лівої клавіші мишки.

Групи іменників за значення

ІV. Удосконалення умінь і навичок

Випробування №2

«Займи позицію»

Усі групи працюють над завданням, звіряючи результати.

1.Займіть позицію, розподіливши у колонки іменники за родами (за допомогою операцій: «копіювати», «вставити»).

*чоловічий*	*жіночий*	*середній*	*спільний*

Ніч, курча, сонце, жайвір, посмішка, любов, клен, дитинча, дріб, рояль, квітка, мрія, нікчема, земля, стаття, обличчя, мати, нероба, рева, путь, базіка, ледащо, вікно, поле.

Творчий центр групи складає 2 речення.

Випробування №3

«Коректор»

І група

1.За допомогою клавіш: «Delete» або «Пробіл» виправте помилки у написанні іменників. Виділіть колонку «Перевірка» чорним кольором, перевірте правильність свого вибору.

2. Свою думку обґрунтуйте. (Метод «ПРЕС»: «Я вважаю…,бо…)

*Написання іменників*	*Перевірка*
*Журнал пізнайко*	*Журнал «Пізнайко»*
*Анатольйович*	*Анатолійович*
*карпати*	*Карпати*
*Не роба*	*Нероба тижневий*
*Нещастя, а біда*	*Не щастя, а біда*

Випробування №3

«Коректор»

ІІ група

2. Свою думку обґрунтуйте. (Метод «ПРЕС»: «Я вважаю…,бо…)

*Написання прикметників*	*Перевірка*
*харків*	*Харків*
*Василієвна*	*Василівна*
*Не вдаха*	*невдаха*
*Недобро, а зло*	*Не добро, а зло*
*Газета дніпро*	*Газета «Дніпро»*

Випробування №3

«Коректор»

ІІІ група

2. Свою думку обґрунтуйте. (Метод «ПРЕС»: «Я вважаю…,бо…)

*Написання прикметників*	*Перевірка*
*Недо гляд*	*недогляд*
*київ*	*Київ*
*Несум, а радість*	*Не сум, а радість*
*Фільм щасливі разом*	*Фільм «Щасливі разом»*
*Ігоревич*	*Ігоровиччавжній*

Робота з об’єктами в програмі Power Point

Випробування №4

«Фразеологічне бюро»

1 група

1.Прочитайте прислів’я та приказки. Поясніть їхнє значення. Складіть речення із використаними у ФО іменниками.

За рідний ______— хоч помирай.

(Край)

Людина без Вітчизни як _________без пісні.

(Соловей)

Випробування №4

«Фразеологічне бюро»

2 група

Грудка рідної _______дорожча за золото.

(Земля)

У чужій сторонці не так світить і __________.

(Сонце)

Випробування №4

«Фразеологічне бюро»

3 група

За рідним краєм і в _________ сумно.

(Небо)

За своїм краєм _________ болить.

(Серце)

Випробування №5

«Морфологічна лабораторія»

(метод міжпредметної інтеграції)

1 група

Робота з карткою
І група

Завдання: Прочитайте вірш. Провідміняйте виділені іменники, складіть із ними речення.

Ти синім небом дивишся на мене,
Щоб я, бува, душею не зачах.
В моїх ночах — тополь свічки зелені,
В моїх ночах, в задуманих очах.
В моєму щасті твого щастя зливи,
В моїй крові пожар твоїх калин.
З твоїх давнин на плечах вітер сивий,
Гіркий, печальний вітер, мов полин.
За мною ходять твого горя тіні,
Лицем до твого сонця я встаю.
В твоїм сумлінні — і моє сумління
По проводі життя передаю.
З твоїх знамен несу червоне кредо.
Впаду як треба. Тільки ти — іди.
...Дивлюсь вперед. І бачу попереду,
Себе з тобою бачу назавжди.

Випробування №5

«Морфологічна лабораторія»

ІІ група

Завдання:

Прочитайте вірш. Провідміняйте виділені іменники, складіть із ними речення.

Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.

Випробування №5

«Морфологічна лабораторія»

ІІІ група

Завдання:

Прочитайте вірш. Провідміняйте виділені іменники, складіть із ними речення.

Володимир Сосюра

УКРАЇНА
Дужче і дужче кругом
Пісня гримить солов'я.
Гори мовчать над Дніпром
Це — Україна моя.

В небі шумлять літаки,
Коні залізні — в полях.
Гордим розливом ріки
Цвіт весняний по садах.

Світлі ідуть матері,
Зір їх красою сія.
Сонце і пісня вгорі,
Це — Україна моя.

V.Підсумок уроку.

1.Заповнення картки оцінювання роботи в групі.

Картка

оцінювання роботи учня в групі

Дата_____________

П.І. учня__________

2.Виступ експертів з груп (результати випробувань).

VІ. Домашнє завдання.

Підготуватись до контрольної роботи за темою «Іменник як самостійна частина мови».

Методичні поради

1.Усі завдання для роботи на комп’ютерах, підготовлені для кожної групи окремо (група №1, 2, 3, 4), знаходяться в додатках до уроку. Необхідно перенести їх на всі чотири комп’ютери окремо, аби учні могли працювати в групах.

2.Заповнені матриці можна роздрукувати на аркуші з метою швидкої перевірки та допомоги під час виконання вправ.

3. Під час виконання завдання у випробуванні №3 («Коректор») учні заповнюють ліву колонку, а вчитель робить перевірку в правій. В колонці «Перевірка» всі слова надруковані білим кольором. Необхідно виділити праву колонку лівою клавішою мишки, змінивши колір тексту на чорний.

Джулія — Sun, 16 Nov 2014 17:26:20 GMT

Урок № 3

Тема. Розкриття споконвічного прагнення селянина бути господарем на землі. Трагічна історія родини Федорчуків – новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства в повісті О. Кобилянської «Земля».

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору, його проблематику, новаторський характер; розвивати навички самостійного прочитання твору великого за обсягом, вміння виділяти головне, коментувати деталі твору, з’ясовувати проблеми; виховувати шанобливе ставлення до природи, людини праці, любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Оргмомент

IІ. Актуалізація і корекція опорних знань

1.Перевірка домашнього завдання.

Бесіда за питаннями:

1) Які проблеми піднімає О.Кобилянська в повісті «Земля»? Розкрити проблему авторитету й поваги в селі через відношення до землі.

2) Назвати прототипів Федорчуків та Рахіри Чункач. Розповісти про них.

3) Пояснити особливості сюжету і композиції даної повісті. Чи подібні були Івоніка Федорчук та Михайло? Чим відрізнявся від них Сава?

4) Розповісти біблійну легенду про Каїна та Авеля. Чому повторив гріх Каїна Сава Федорчук? Як наважився порушити заповідь «Не убий»?

ІІ. Оголошення теми, мети уроку

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу

1. Слово вчителя.

Чи справді заздалегідь невідворотним був злочин і чи не можна було його відвернути? Саме такі думки тривожить кожного із нас після прочитання повісті «Земля». можна було б дати відповідь «Убив, бо хотів бути єдиним сином, одним єдиним спадкоємцем». Але чи справедливим буде таке однозначне твердження?

Давайте поміркуємо разом.

1. Михайло і Сава були неподібними ще з дитинства. У кого вдався старший син, а в кого молодший

2. За характером Сава стояв ближче до Maрійки. Чому ж не був ближчим її серцю? (Бо любити легше хорошу дитину, ніж неврівноважену).

3. Чи не було у характері Сави патології?

4. Коли вперше він вчинив тяжкий гріх? (Коли вкинув джмеля своєму кривдникові за пазуху, а хлопчик від укусу помер). Як зреагувала Марійка на цей вчинок? Чому не покарала Саву? Порівняйте цей епізод з епізодом з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, ясла повні?", коли Чіпка виколупав намальованому на іконі Богові очі. Що в цих епізодах спільного?

5. Михайло був ідеалом для батьків. Його любили, ставили за взірець. Невже в нього не було негативних рис? Як він ставився до Рахіри? Чи мав право так ненавидіти й обмовляти свою двоюрідну сестру?

6. Неправильне виховання породило в Caви комплекс неповноцінності. Він шукав на стороні людини, яка його могла би зрозуміти, оскільки сім'я стала йому давно чужою. Чи правильний був вибір Сави? Чи любила його Рахіра?

7. Як ставилися брати один до одного? Як ви це розумієте?

8. Михайло покірно пішов до війська, хоч ненавидів муштру. Який вихід знайшов Сава, щоб не йти служити, хоч армія не була для нього такою страшною, як для Михайла? Заради кого чи заради чого збирався покалічитися молодший син Федорчуків?

9. Під час відсутності Михайла Сава полюбив працю на землі, щиро трудився. Чи хвалили його батьки? Чи були ним задоволені? Як ви думаєте, таке ставлення було щирим?

10. Закоханий Сава називав Рахіру «своєю княгинькою», заради неї готовий був піти на смерть. Чи так само палко і любив свою кохану Михайло?

11. Михайло говорив Анні, що може жити з нею в місті. але ж землю любив сильніше від нареченої. Чому старший Федорчуків син зволікав зі шлюбом: боявся осуду, що звів дівчину? переживав, що батьки можуть його покарати за гріх тим, що не дадуть землі? був істотою слабохарактерною, вихованою в тепличних умовах?

12. Михайло поклявся Анні піти з батьком до міста, а по дорозі признатися старому, що хоче одружуватися з Анною. Як ви розцінюєте те, що в останню мить парубок змінив свої плани?

13. Сава вбив Михайла. Чи страждав від цього? Як саме?

14. Батько простив Саві злочин, мати не змогла. Сава не зумів простити батькам, що скотився до гріха через кривди, заподіяні ним, через те, що раніше любили тільки Михайла. Чиє становище трагічніше?

15. Марійка вигнала Михайлову покритку з байстрям. Івоніка пізніше дорікав за це жінці. А він сам щось зробив, щоб полегшити становище Анни відразу після смерті Михайла? А міг зробити? Усвідомлював, що треба щось зробити негайно?

16. Чому нема щастя в сім'ї Сави і Рахіри? Чому воно є у Петра і Анни, хоч Анна любить тільки Михайла, любить навіть після його смерті?

17. Що було причиною вбивства брата братом: земля? неврівноважений характер Сави? поведінка Михайла? неправильне виховання братів? підбурювання Сави Рахірою? батьки братів?

18. Чи був закономірним злочин у клубку тих конфліктів і протиріч, що склалися?

ІІІ. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів на уроці.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжіть речення: «Я думаю, що…»

ІV. Домашнє завдання

1) Підготувати цитатну характеристику образів Івоніки, Марійки, Михайла та Сави.

2) Скласти сюжетний ланцюжок 16 – 32 розділів.
Урок №4

Тема. Михайло і Сава – протилежні психологічні типи. Марійка та Івоніка – уособлення цінностей народної моралі в повісті О. Кобилянської «Земля».

Мета: допомогти учням усвідомити майстерність письменниці у розкритті різних психологічних типів людей, у підняття «вічних проблем» і спробі їх вирішити; усвідомлювати вміння на основі аналізу твору характеризувати героїв; виховувати високі моральні якості учнів, формувати світлі ідеали.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: тексти повісті «Земля».

Епіграф до уроку: …Бо ти на землі – людина. В.Симоненко

Хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Мотивація навчання учнів

1. Бесіда з елементами роздуму

Як ставилися до землі брати (кожен окремо)
Яким було відношення Федорчуків до синів?
У чому гріхопадіння Сави?
Чи можна якось випрадати Саву?
Порівняйте кохання Сави й Рахіри і Михайла й Анни.
Довести тезу «Любов виникає з любові: коли я хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю» (Г.Сковорода)

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань учнів

1. Літературний диктант

Про який час ідеться у творі О.Кобилянської «Земля» (ХІХ століття)
У якому краї відбуваються події твору; до якої держави належав цей край? (Буковина,Австро – Угорська імперія)
Чому Докія й Івоніка журилися на весілля в Парасинки? (Михайло мав іти до війська, а вони хотіли поєднати своїх дітей і землю).
Чому батьки були проти зв’язку Сави з Рахірою? (Двоюрідна сестра та погана репутація)
Як ставилися до Сави в сім’ї Рахіри? (Він відчував підтримку, нічого йому не забороняли)
Яким було ставлення матері та братів до Анни?(Забирали гроші, били, ображали)
Чому дівчати мало товаришували з Анною? (Для хлопців – бідна, а за дівчат була шляхетнішою)
Який недобрий знак бачила Анна щодо її з Михайлом кохання? (Марево у лісі)
Найгірша образа для Михайла в казармі. (Вилизувати сміття)
Чому Сава став на шлях розправи з братом і чому? (Рахіра, їй потрібна була земля, а не Сава)
Чому батько був впевнений втому, що саме Сава вбив Михайла? (Куля з їхньої рушниці)
Який символічний образ проходить через увесь твір? (Земля)

V.Опрацювання нового навчального матеріалу

1. Слово вчителя

О. Кобилянська реалістично відобразила важке становище українського народу, уярмленого цісарською Австоро – Угорщиною, показала дрібновласницьку психологію, що спотворювала душі людей. Не дивлячись ні на що Івоніка Федорчук пам’ятав, що найвища цінність у житті кожного – все ж таки людина..

В образі цього селянина втілено типові риси буковинського селянина з його мріями про власний шматок землі. Земля для нього – найбільша святиня. Всі свої мрії, добробут і надії на майбутнє він пов’язує з землею, яку любить понад усе, відчуває її рабом: «Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви». Все життя Івоніки — щоденна важка праця, яка надриває його сили. «А зрештою... пощо чоловік живе? Не на те, аби робив, Докійко, день і ніч тяжко робив?.. Я й моя Марійка — ми обоє доробилися її, оцими нашими руками доробилися її... Вона підпливала нашою кров'ю і нашим потом... як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!» Він хотів, щоб і його сини так же любили землю і всі сили віддавали їй.

Івоніка — добрий господар, порядна людина, ніжний і люблячий батько. Особливо любив він Михайла, що весь віддавався невсипущій праці на землі, був гордістю родини і прикладом для односельчан.

Тяжко горює батько, коли Михайла забирають до ненависної цісарської армії. Щоб врятувати сина від солдатчини, він позбувся найкращих волів. Але і це не допомогло.

З великою художньою силою письменниця відтворює ніжну батьківську любов, тугу, щоденне уболівання за сином, що мучився в касарні. Страждання Михайла, знущання з нього викликають у батька протест, готовність помститися нелюдам. Івоніка, що завжди корився своїй долі, схилявся перед панами, тепер виявляє обурення проти тих, що прирекли його дитину на муки: «Хто мав таке право?.. Його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно...»

Старий Івоніка починає прозрівати й усвідомлювати безправне становище народу у тих умовах суспільного життя. Простого трудівника, що своєю працею годує цісарську вояччину, за людину не мають, собакою обзивають. «Крізь наші руки,— говорить він,— йде й білий хлібець, а як не соромно тим, що називають нас псами, той хлібець із наших рук побирати та їсти... вони делікатні та топчуть нас пусто та дурно, як землю, що годує їх». Одначе він безсилий полегшити муки сина. Найжорстокішим випробуванням для Івоніки була трагічна смерть Михайла, що сталася від руки меншого брата. Батько наче передчуває невблаганне горе, що насувалося на нього тієї страшної ночі: «Перед його душею станув чомусь Сава»

Протягом усього твору письменниця психологічно готує читача до розгадки, хто ж убивця: «...Усе зойкало, зітхало, дехто ломив мовчки руки, а кожний вгадував і допитувався про вбивцю».

Заглиблюючись у психологію героя, О. Кобилянська відображає трагедію батька біля вбитого сина. Батьківське серце відчуло, хто вбивця: брат на брата руку підняв. Івоніка розгадує навіть причину братовбивства: «За землю підняв Сава руку на свого брата: лише за землю!»

З великим драматичним напруженням відтворює письменниця внутрішню боротьбу свого героя, який «відчув безвиразний страх і безвиразну любов. Страх і любов до живого, і любов і жаль за вмерлим». І він воліє зберегти родинну честь, якою дорожив понад усе, прагне врятувати єдиного сина Саву.

Смерть Михайла підірвала віру Івоніки в силу землі. Над труною свого сина він сказав: «Не для тебе, синку, була вона, а ти для неї. Ти ходив по ній, плекав її, а як виріс і став годний, вона отворила пащу й забрала тебе! Дурень був ти на ній, дурень...»

Болючі роздуми над причинами, що призвели до краху родину, переслідують його. Івоніка ніяк не може збагнути, що все лихо в приватній власності на землю, власності, яка призводила до родинних чвар, до братовбивства, руйнувала селянські родини в умовах капіталістичної дійсності. Письменниця теж не вказує шляхів визволення селянства з-під влади землі і поліпшення його становища. Та правдиве змалювання життя наштовхувало читача на думку, що причиною народного лиха є несправедливий лад.

Івоніка весь час постає перед читачем як людина сильної, залізної волі, він ніколи не втрачає рівноваги, завжди добрий, щирий, стриманий і чесний. Батько не дорікнув Саві за його злочин, проте кращої землі йому не дав, а записав її на сина Анни, коханої Михайла. Івоніка схвалює намір Анни й Петра віддати сина до школи. Той хлопець не буде вже прив'язуватись до землі, не підпаде під її владу. Вона йому лише допоможе здобути освіту і знайти місце у суспільному житті.

Письменниця показує, що прості люди розуміють трагедію Івоніки. Односельчани догадувалися, хто вбив Михайла. Але із співчуття до батьківського горя ніхто .Не зважився виказати Саву: «Ніхто не хоче на свою душу брати каменя! Се ж прецінь, адіть, таке: брат забив брата; а тато — обом тато».

Різко протилежний сільській масі, яка поділяє горе з родиною Івоніки, піп.

У повісті зображено його моральну звироднілість, дикий побут, родинні чвари, велику жадобу до наживи. Пастер турбується, що «люди не вмирають» і він не має бажаного заробітку. Піп доходить до того, що передчасно витягає коштовний килим з-під труни і відсилає додому.

Образ Марійки. Дружина Івоніки Марійка - живе втілення гіркої селянської долі, повсякденної виснажливої праці і жадоби мати землю. Подружжя Федорчуків чимало має спільних рис. Обоє вони релігійні, вірять у сили природи, в чаклування, пристрасно люблять своїх синів.

Важка праця передчасно зістарила Марійку: «Була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надала їй п'ятно старості». Марійка заощадлива, навіть скупувата, в усьому корилася своєму чоловікові. Особливо яскраво виражені в неї почуття материнської любові. Постійно побивається Марійка за Михайлом, якого відірвали від родини і господарської роботи і прирекли на поневіряння в солдатах. Її устами український народ проклинає війни, ненависну йому цісарську армію: «Ті, що його відібрали, бодай би ніколи не зазнали радості з своїх дітей! Ті, що придумали військо та се, щоби сини покидали родичів у найкращому віці, бодай би і в гробі не найшли супокою, а тих, що видумали війну, нехай бог скарає, нехай їх тяжко скарає! Землі нехай наїдяться і най подавляться, кров'ю най уп'ються, коли їм уже чого іншого замало на оцім світі».

Рахіра, що мітила в дружини Сави і підбивала його на злочини, була найтяжчим ворогом для Марійки. Вона на все готова, щоб не допустити Рахіри топтати їх землю, мозолями зароблену. Всі свої надії Марійка покладала на повернення Михайла з армії. Смерть старшого сина зруйнувала ці сподівання, нанесла невигойну рану її материнському серцю.

Та коли Анна прилюдно назвала Саву вбивцею Михайла, мати будь-що хоче врятувати меншого сина. «Вона не сміла його втратити. Ні за що в світі. Лучче сповнила би оцими своїми руками десять убивств, чим його втратити». І Марійка починає ненавидіти Анну.

Письменниця майстерно відтворила дрібновласницьку психологію своєї героїні, яка не може примиритися з тим, щоб Михайло, хазяйський син, міг кохатися з бідною наймичкою Анною. Вона жорстоко ображає дівчину, що посміла себе назвати нареченою покійного.

Сильно вражає нас картина останньої зустрічі Анни з Михайловою матір'ю, яка відмовилась прийняти внучка до себе на виховання. Лише після того, як збожеволіла Анна, Марійка усвідомлює свою провину перед сином і її починає мучити сумління, що з дитиною втратила вона й пам'ять по Михайлові. Почуття власності, прагнення до багатства засліпило Марійку і привело до непоправної помилки.

Зрештою, переконавшись, що Сава — братовбивця, Марійка відчула замість любові гарячу ненависть до нього.

3.Проблемні запитання та завдання.

Доведіть, що Марійка та Івоніка – уособлення цінностей народної моралі.

(І група учнів)

Які в цих людей недоліки, слабкості? (ІІ група учнів)

ІV. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів

Продовжте речення:

«Зрозуміти психологію людини…»
«З найбільшою виразністю, на мій погляд, виписаний у повісті образ…»
«Найбільш цікавим є у творі образ…»

V. Домашнє завдання:

І група - Характеристика образів Марійки та Івоніки Федорчуків з використанням цитат

ІІ група – Виписати цитати до характеристики образів Михайла та Сави.

Урок №5

Тема. Сава і Рахіра – втілення духовної деградації. Трагедія шляхетної, чутливої душі Анни в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя. Глибокий психологізм і символізм повісті О. Кобилянської «Земля».

Мета: охарактеризувати образ Рахіри, що втілює духовну деградацію в повісті О. Кобилянської «Земля» та образ Анни – шляхетної душі в жорстоких обставинах сільського життя кінця XIX століття; удосконалювати вміння на основі аналізу твору характеризувати героїв, визначати, яку роль відіграє кожен персонаж у розкритті ідеї; виховувати високі моральні якості учнів, формувати світлі ідеали.

Тип уроку: комбінований.

Епіграф: Змальовуючи психологію селянина, авторка буквально пересипає твір образами – символами, передчуттями, замовляннями, містичними елементами, відтворюючи свідомість людини.

І. Баранова

Хід уроку

Оргмомент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1.Рефлексія

Моє розуміння слова «земля».

2. Літературний диктант

1. Перші свої твори О. Кобилянська писала мовою (німецькою).

2. Повість «Земля» є зразком літературної течії (символізму).

3. Словами « Вона погана волошка… Чоло волоссям заросло, а очі, як у чортиці або як у голодної собаки!» описана в повісті …. (Рахіра).

4. « Їй вічно все щось не в смак. Ходить, як та хмара, але на те не дивиться ніхто, ніхто її балакань не слухає. На те вона жінка, аби язик у неї не стояв за зубами та аби день і ніч стогнала» - це характеристика …. (Докії).

5. Звичку стріляти в птахів у повісті «Земля» мав … (Сава).

6. Тодорика Федорчук мріяв одружити Михайла з …. (Парасинкою).

7. Для відтворення буковинського колориту О. Кобилянська в повісті «Земля» широко використала слова, які називають …. (діалектизмами).

8. Повість «Земля» О. Кобилянська присвятила …. (батькові).

9. За жанровим визначенням повість «Земля» (соціально – психологічна).

10. Християнський мотив братовбивства в Біблії втілено в образах

(Каїна й Авеля).

IV.Оголошення теми та мети уроку, зачитування епіграфа

V.Опрацювання навчального матеріалу

Слово вчителя

Кожна талановита книга залишає в душі й серці читача глибокий слід. Вона – як мудрий співбесідник, якого, буває, зустрічаємо в житті і ніби відразу він стає тобі близьким. Коли приходить час розлучатися, душу огортає жаль. Та книга залишає в душі уважного читача зерна життєвої науки: так добре робити, а так – не можна, гріх.

Можна з впевненістю говорити, що до таких літературних творів належить повість О. Кобилянської «Земля».

У народі кажуть: земля дає все і забирає все; земля – наша годувальниця – мати; на чужій землі не доробиш хліба.

Так селянин – хлібороб відобразив своє ставлення до землі, показав, яке значення вона має в його житті.

На попередніх уроках ми з вами уже характеризували образи Михайла та Сави, Івоніки та Марійки. Сьогодні ми будемо говорити про Анну та Рахіру.

Бесіда з елементами дискусії. Робота з текстом

Кажуть, що двох однакових людей і характерів не буває навіть в одній родині. Якими були Рахіра та Анна?
Ольга Кобилянська в своєму творі поєднала Анну з Михайлом, а Саву з Рахірою? З чим це пов’язано?
Порівняйте кохання Михайла й Анни, Сави та Рахіри.
Рахіра – втілення духовної деградації. Чи так це?
Образ Анни – це трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах сільського життя. Хто в цьому, на вашу думку, винен?

Робота над характеристикою образів за поданим планом

Ставлення героїнь до землі, до праці на ній.
Як ставлять односельці до Анни та Рахіри? Як оцінюють дії та вчинки?
Що для кожного персонажа було найвищою цінністю?
Які моральні принципи вони сповідували? У чому вбачали щастя?

Самостійна робота

Заповнення таблиці ( письмово )

Героїня твору

Портрет

Соціальне походження

Ставлення Марійки й Івоніки

Любов до Сави/ Михайла

Анна

Рахіра

Слово вчителя

Рахіра – «лінива до розпуки, пленталася цілими днями бездільно по селу, оглядаючи все, що впадало їй в очі, або ставала там, де ґаздині білили свої полотна, щоб опісля, при відповідній нагоді, з одного або другого затягнути незамітно під пахву». Злодійкувата, охоча до тютюну й горілки, «пуста» дівчина, вона однак прагне бути багачкою і господинею. Якби ж то Рахіра йшла до цього чесним шляхом. Але ні. Вона, засліплена жадобою і злобою, одержима бажанням забагатіти, штовхає Саву на братовбивство, яке, на її думку, і дасть змогу заволодіти всіма батьківськими ґрунтами.

Анна - красива зовні і прекрасна душею бідна наймичка. Але в очах односельчан вона не має ціни: « Вона була убога, тому й не мала для них ніякої вартості. Не мала ні землі, ні грошей», незважаючи на те, що уміла добре виконувати різну роботу та мала інтелігентну душу.

На відміну від Рахіри, кохання Анни до Михайла було щирим і ніжним, без сподівань на особисті матеріальні вигоди. Та не судилося щастя молодим. Не з’єдналися їх руки в танці на початку твору, не зійшлися молодята в шлюбі, не поєднали їх під вінцем. Трагедію шляхетної, чутливої душі спричинили жорстокі обставини тогочасного сільського життя.

У шлюбі зі старим Петром Анна щаслива, хоч і любить Михайла навіть після його смерті. Вона має ціль у житті – виховати єдиного сина у високих школах, бо «нема йому що до землі прив’язуватись… вона не кожного щастям наділяє». Утім, саме плоди землі, яку дбайливо обробляють Анна й Петро, стають джерелом тих заощаджень, на які сім’я колись учитиме свою дитину.

Закріплення вивченого матеріалу

Мікрофон

Наділіть однією позитивною і однією негативною рисою характеру кожну з героїнь.

Підсумок уроку.

1Робота над епіграфом до уроку.

2.Оцінювання навчальних досягнень учнів.

IV.Домашнє завдання

Прочитати повість Ольги Кобилянської «Людина». Підібрати цитати до характеристики образу героїв.

Джулія — Sun, 16 Nov 2014 17:23:56 GMT

Урок №1

Тема. О. Кобилянська. Життя і творчість, формування світогляду письменниці. ЇЇ проза –модель раннього українського модернізму. Жанрові особливості, провідні теми та ідеї. Краса вільної душі, аристократизм духу як провідні мотиви.

Мета: ознайомити з життям і творчістю письменниці, , особливостями її світобачення, розкрити багатство творчості письменниці; розвивати в учнів навички роботи з літературно – критичними матеріалами; виховувати любов до України, утверджувати в душах учнів вірність Батькiвщинi.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Обладнання: портрет О.Ю. Кобилянської,світлини різних років життя письменниці, виставка творів, ілюстрації до біографії та творів.

Теорія літератури: модернізм, експресіонізм, символізм.

Хід уроку

I. Оргмомент

ІI. Мотивація навчальної діяльності школярів

Епіграф до уроку:

«Ольга Кобилянська – пишна троянда в саду української літератури»

М.Старицький

Вступне слово вчителя.

Учитель. Доля її була незвичайна. Не маючи змоги здобути офіційну освіту, вона осягла самотужки багатства світової культури, щоб служити словом своєму народові, і піднялася до вершин дум і сподівань народних.

„Я любила народ і люблю його до сьогоднішньої хвилі, і дивлюся на нього тими самими очима, що на деревину, цвіт і всю живучу участь природи…гей, яке багатство, яка свіжість, яка глибінь криється, який гарний матеріал на будучність! Де є народ там і культура, й сила буде…”,- писала письменниця.

На сьогоднішньому уроці ми попрямуємо до Буковини, де народилося багато талантів, горде жіноцтво, серед якого і була жінка – борець Ольга Кобилянська. Ознайомимося з життям і творчістю письменниці, її творами й світоглядом, літературними уподобаннями та стилем написання творів.

ІІI. Оголошення теми та мети уроку.

ІV. Актуалізація опорних знань учнів.

1.(Виступають спеціалісти-доповідачі. Подаю приклади учнівських виступів)

Доповідь історика та географа про Буковину

Чернівецька область України - унікальний край, у якому поєднані історична доля Північної Буковини і частини Бессарабії. Утворена область 7 серпня 1940 року возз’єднанням північної частини Буковини і Хотинського повіту Бессарабії. Розташований на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, цей клаптик української землі, в силу свого геополітичного становища тривалий час перебував у складі інших держав. Після розпаду Галицької держави землі сучасної Чернівецької області потрапили під владу Угорської корони. Згодом, (середина XIV ст.) тут виникло Молдовське князівство, яке невдовзі потрапило у васальну залежність від Туреччини. У кінці XVIII на початку XIX ст. ці землі входили до складу - Австро-Угорської (Буковина) і Російської (Бессарабія) імперій. Якщо австрійський уряд був дещо поміркованішим і розсудливішим щодо долі народів своєї поліетнічної держави, то царський режим здійснював жорстоку русифікацію спрямовану на нищення історичної та національної пам'яті. Певні австрійські кола навіть виношували ідею створення Сполучених Штатів Великої Австрії, побудованої за федеральним національно-територіальним принципом (передбачався й український "штат"). Але крах імперії у першій світовій війні не дав здійснитися цьому задумові. За мирним договором Австрія змушена була відмовитися від своїх володінь на користь Румунії. Буковинські та бессарабські українці внаслідок цього більш ніж двадцять років перебували в складі Румунії.

Процес національно-державного самовизначення буковинських українців зростав і міцнів, на всю силу заявивши про себе на багатотисячному Буковинському вічі 3листопада 1918 року, на якому конституційним шляхом на настійні вимоги представників селянства було проголошене природне право українців Буковини на своє державне самовизначення і "прилучення австрійської части української землі до України". Це фактично була перша вимога народу про створення єдиної соборної Української держави.

Характерною особливістю області є поліетнічний склад її населення. Але протягом віків, незалежно від того, під владою якого короля чи царя не перебували б наші землі, тут не відбулося жодної міжнаціональної сутички. Протягом віків виробилася здорова народна етика доброзичливості у національних стосунках, до родинних взаємин включно.

2. Лекція вчителя з елементами бесіди.

Зовнішність Кобилянської

У похилі літа О. Кобилянська виглядала так за описами близьких людей: темне волосся, крізь яке пробивалася ледь помітна сивина, гладко зачесане, поділене проділом, заплетене в коси, які укладалися позад голови і закріплялися шпильками. Брови виразно темні, обличчя поважне, серйозне й нагадувало більш чоловіче, ніж жіноче. На ньому ані зморшки, були вони ледь помітні тільки під очима. Лице матове, як буває в темних шатенок, широке чоло трохи виділялося на худорлявому обличчі, на вустах — вираз туги, мрії, осяяний добродушністю. Особливо виділялися темно-карі очі, які світилися вологим, променистим блиском, в них, як казали, ніби відбивалася свіжість травневої роси. Сумовитий вираз обличчя був майже завжди, навіть і тоді, коли письменниця всміхалася. Була вона середнього зросту, одягалася охайно, гармонійно, строго і не за модою. Говорила м'яким притишеним голосом.Continue

3. Доповiдь лiтературознавця

Ольга Юліанівна Кобилянська (1863 – 1942)

Ольга Кобилянська – краса і гордість буковинського народу, своїми глибоко поетичними творами внесла великий вклад у розвиток культури українського народу.

Народилася українська поетеса 27 вересня 1863 року в місті Гура Гомора на Буковині. Навчалася в німецькій школі, була розвинена не тільки фізична, а й духовно, стала високоосвіченою для свого часу жінкою. Давала приватні уроки української мови, навіть викладала інші предмети. захоплювалась поетеса і малюванням, музикою, кінним спортом та понад усе любила природу.

Батько письменниці був людиною «пильною, охочою до кожної науки», працьовитою та вимогливою, з тонким розумінням краси й добра. Ці риси успадкувала й дочка.

Мати письменниці походила із польсько – німецької родини, проте своїх дітей виховала в пошані до української мови, культури, звичаїв, цілком підтримувала інтереси та прагнення свого чоловіка. А любов до музики передалась її доньці.

Письменниця у своїй автобіографії писала: «Коли б не любов батька до рідного слова, до свого народу, своєї пісні, знання рідної мови, що все – таки панувало в хаті, крім польської, а далі й німецької, було би з часом, може, й зайняло останнє місце»

4.Бесiда з учнями.

На вашу думку, яка роль батьків у розвитку здібностей, талантів, досягнення дітьми значного успіху?
Чи мала рацію мати Ольги, коли підкорялась уподобанням батька?

Родина переїжджає з місця на місце, в зв’язку з тим, що батько був службовцем, культурне життя маленьких містечок було відсутнє. Потяг до творчості прокинувся рано, в молоді роки. Він пов'язаний з потягом до освіти та знань. Освіту та самоосвіту письменниця здобула при допомозі старших братів, які навчалися в гімназіях, а згодом і в університетах. З 12 років писала свої перші вірші, які присвятила матері. Спочатку це були німецькомовні твори, бо іншої літератури дівчина ще не знала. Подруга Ольга Устиянович пише: «Вона за той час виросла, як тополя. Чорне, добре плекане, блискуче волосся окружало її біле личко, рожеві уста всміхались… радісно, а великі чорні очі чогось тужно та сумно гляділи. Грала вона на фортепіано… і співала…милозвучним сопрано».

Про що може свідчити такий портрет майбутньої письменниці?

Значний вплив на формування Кобилянської як людини і митця мала Софія Окуневська - широко освічена, як на свій час, жінка, яка першою в Австро-Угорщині здобула в Цюріху вищу медичну освіту. Саме через Окуневську та Франка йшло наближення письменниці до української літератури. Формування основ світогляду письменниці припадає на 70-80 рр. Воно проходило в складних умовах тогочасної дійсності, коли домінуючими в суспільному житті Буковини (як і Галичини та Закарпаття) були ідеї вірнопідданного служіння цісарському тронові Австро-Угорської монархії. Ольга Кобилянська опановувала кращими творами української, російської та зарубіжної літератур. На цьому шляху визначальну роль відіграла творчість Шевченка, що розвинула в ній національну свідомість, загострила зір на соціальне становище народу, а також твори Марка Вовчка, яка розкрила перед нею кріпацьку дійсність на Наддніпрянщині, підневільне становище жінки, та І.Франка - провісника грядущої бурі, співця вічного революціонера, що "тіло рве до бою", каменярів людського поступу. Душа була сповнена любові і страждання життя, юна дівчина шукала щастя- долі, прагнула реалізувати свої багаті духовні сили як жінка так і письменниця.

Більшою чи меншою мірою її ранні твори ("Гортенза",1879; "Доля чи воля", 1883; "Картина з життя Буковини", 1885; "Видиво", 1885; "Людина з народу", 1886; "Вона вийшла заміж", 1886; в 1888-1895 Кобилянська пише розповідь "Царівна" та ін.), написані німецькою мовою, є сповіддю авторки, криком і болем її душі. Ця внутрішня передісторія раннього творчого самовиявлення О. Кобилянської завершилася написанням повісті "Вона вийшла заміж", що після переробок, мовно-стилістичних виправлень українського тексту народилася вдруге під назвою "Людина"(1886-1891). З появою цього твору почалося літочислення О.Кобилянської як української письменниці. Українськомовна творчість у художній практиці О.Кобилянської займає дедалі більше місця, вводить авторку "Людини" в контекст літератури Т. Шевченка і І. Франка.

Розширення ідейно-тематичного діапазону прози О. Кобилянської пов'язане з дальшим розвитком таланту, поглибленням реалістичного начала в творчості письменниці.

Тоді ж вона бере активну участь у так званому феміністичному русі, який зачепив чимало наболілих питань, над якими замислювалися представники передової інтелігенції. Ставши у 1894 році однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині», Кобилянська обґрунтувала мету цього руху в брошурі «Дещо про ідею жіночого руху». Письменниця порушила питання про тяжке становище жінки «середньої верстви», активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка, за її право на гідне людини життя.

У другій половині 90-х років вона, з одного боку , шукає нового підходу до зображення теми інтелігенції, з іншого - дедалі глибше проникає в соціальні, морально-етичні проблеми села, досягаючи в цій суспільній сфері найвищого художнього апогею в повісті "Земля"(1901) - найвищому досягненні О.Кобилянської на цьому шляху. Письменницю ваблять образи мужніх, високих духом жінок, романтичні, артистичні натури.

Так у творчості О. Кобилянської дедалі виразніше починають звучати соціальні мотиви, поглиблюючи той реалістичний напрям в українській літературі на зламі двох століть, що його репрезентували І.Франко, Леся Українка, М.Коцюбинський, В.Стефаник, Л.Мартович, Марко Черемшина.

У 1891 Кобилянська переїздить в Чернівці і живе тут постійно. Тут знайомиться з письменником О. Маковеєм, під впливом якого вона пише. Він читає її розповіді в газеті "Буковина", що вона друкує і публікує з

І. Франко, М. Равликом, М. Грушевським і підтримує дружні відносини.

О. Кобилянська складає свої чудові розповіді. У тих тяжких умовах, в яких опинилась О.Кобилянська в 20-30-х рр., велику підтримку подала їй громадськість Радянської України, до якої вона з надією звертала свій погляд. Протягом 1925-1932рр.у видавництвах Харкова і Києва вийшло чимало видань творів письменниці, з яких одне - дев'ятитомне. Яскравим виявом піклування про О. Кобилянську було призначення їй Радянським урядом у 1927р персональної пенсії.

Померла О. Кобилянська 21 березня 1942 р. в Чернівцях в тяжкий час поневолення Північної Буковини румунсько-фашистськими загарбниками, які переслідували письменницю, готували над нею судову розправу.

5.Бесіда.

Чим саме особливим вам здався життєвий і творчий шлях письменниці?
Чи є щось схоже в автобіографії О.Кобилянської з біографіями інших митців?

6.Робота з таблицею.

Записати у зошит таблицю, заздалегідь накреслену на дошці.

V.Закрiплення вивченого матерiалу.

Зачитування тез, записаних протягом уроку, найяскравiших цитат.

. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів на уроці.

1.Учитель. „Пишна троянда в саду української літератури. Так образно визначив Михайло Старицький місце Ольги Кобилянської в літературному процесі. А за спостереженням Дмитра Павличка, ми й сьогодні приходимо до творчості Ольги Кобилянської „по естетичну насолоду і по знання жіночого характеру”.

2.Інтерактивна вправа «Займи позицію»

Чи потрібно вивчати біографію та творчість класиків сучасній молоді?

- Так

- Частково

Ні

VI. Домашнє завдання:

1) Знати автобіографію О.Кобилянської. Прочитати повість «Земля».

2) Скласти хронологічну таблицю біографії письменниці.

2) Підготувати повідомлення щодо теми ролі землі в житті людини в українській та світовій літературі.

Урок №2

Тема. О. Кобилянська. Повість «Земля» – психологічне трактування вічних проблем (людини і землі, злочину і кари) на українському матеріалі. Модерністська проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею.

Мета: з’ясувати рівень засвоєння учнями змісту твору; допомогти учням зрозуміти твір; розкрити складний і суперечливий образ українського села з одвічними проблемами, своїми принципами; розвивати вміння давати обґрунтовані відповіді;формувати навички аналізу художнього тексту; виховувати у старшокласників любов до рiдного краю.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: тексти повісті «Земля», фото карпатських краєвидів, схеми, портрет Ольги Кобилянської.

Хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

1). Розповісти про життєвий та творчий шлях О.Кобилянської

2). Які стосунки були між О.Кобилянською та Лесею Українкою?

2. Тестування

І. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

3.Взаємоперевірка тесту.

4. Слово вчителя

Прочитано багато книг і кожна з них залишає свій слід у душі кожного із нас. Вона вчить нас добру, поваги, разом із тим вона застерігає нас від багатьох бід, неправильних вчинків. Я думаю, що повість Ольги Кобилянської теж залишить свій слід: застереже нас від необдуманих помилок.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчання

З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

Продовжте речення:

„Від сьогоднішнього уроку я очікую…”

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Слово вчителя

«Факти, що спонукали мене написати «Землю», правдиві. Особи майже всі що до одної також із життя взяті. Я просто фізично терпіла під з’явиськом тих фактів, і коли писала – ох, як крилами ридала! Саме в той час мій батько лежав хворий, і я сама не почувала себе особисто щасливою. Написання цієї повісті дало мені рівновагу, вдоволення і гнало до дальшого творення», -- так писала О.Кобилянська в своїй автобіографії.

2. Повідомлення учнів щодо теми ролі землі в житті людини в українській та світовій літературі.

3. Життєва основа повісті, історія написання

1.Інтерактивна вправа «Продовжи речення»

Є такі літературнi жанри:…

Оповідання від новели відрізняється…

Повість – це…

Модернізм – це напрям, у якому...

2. Слово вчителя.

4.Робота з підручником. Історія написання повісті, типи і прототипи.

В основу сюжету твору лягли справжні події, що мали місце в селі Димка, де з 1889 по 1891 роки проживала Ольга Кобилянська. В селі вона глибоко пізнала селянське життя, зокрема знала родину Костянтина Жижияна, який мав двох синів – Саву й Михайла. В сім'ї стала трагічна подія: Сава, бажаючи бути єдиним спадкоємцем батьківської землі, вбив старшого брата Михайла. На цьому документальному матеріалі письменниця художньо відобразила вічну тему Каїна та Авеля, зради і покути. Згодом Сава – прототип Сави Федорчука – емігрував до Канади, де й помер. Маріука Магіс – прототип Рахіри – прожила дев'ять років із Савою. Коли він її покинув, тяжко працювала на землі, аби прогодувати дітей. Прототипами інших персонажів " Земля " - жителі села Димки .

Сюжет і композиція твору.

За жанром цей твір - соціально – психологічна повість, а це означає, що всі вчинки та дії героїв ґрунтуються на психологічних факторах.

Композиційно твір складається з тридцяти двох розділів. Відкривається вона картиною чарівної природи, що оточує убоге село Димки, де відбуваються події. В цьому першому розділі, що є експозицією, письменниця знайомить нас з життям і побутом родини Івоніки Федорчука, з характерами провідних персонажів. Розділ сповнений тривожного передчуття, що ніби віщує неминучість якогось лиха для цієї родини.

Убогий селянин Івоніка Федорчук із своєю дружиною Марійкою, тяжко працюючи на залізниці, живучи впроголодь, збирали гроші, щоб придбати трохи землі.

Ставши господарями, вони сподівались, що їм і їхнім дітям усміхнеться краща доля. Але жорстока дійсність руйнує надії Федорчуків. Земля не приносить їм щастя.

Менший син, ледачий Сава, наперекір батькам задумав одружитися із злодійкуватою Рахірою, яка до того ж доводилася йому двоюрідною сестрою. Тому батьки обіцяли кращу землю віддати доброму й працьовитому старшому синові Михайлу, а Саві, якщо піде проти їхньої волі, не дати й грудки землі.

Під впливом Рахіри Сава зажадав стати спадкоємцем всієї землі і застрелив Михайла.

Події в основному розгортаються навколо двох братів і землі, що виступає у повісті, як самостійний образ, як вершитель людської долі. Найбільшого напруження дія досягає в картині братовбивства.

Кобилянська реалістично відобразила важке становище українського народу, уярмленого цісарською Австро – Угорщиною, показала дрібновласницьку психологію, що спотворювала душі людей.

Втрата віри Івоніки в силу землі, повернення Сави з тюрми і одруження з Рахірою є розв’язкою твору.

Незважаючи на трагічну долю героїв, повість закінчується оптимістичними рядками: письменниця висловлює віру в краще майбутнє молодого покоління – сина наймички, який стане господарем землі, а не її рабом.

3. Запис до лiтературознавчого словника.

Теорія літератури.

Соціально - психологічна повість – це один із різновидів жанру, в якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища.

Проблематика – це коло проблем порушених у творі і тісно пов'язаних із задумом митця.

Психологізм у літературі – передавання художніми засобами внутрішньго Свету персонажа, його думок, переживань, зумовлених зовнішніми і внутрішніми чинниками. Типовий образ є втіленням загального, вираженого через індивідуальне в світлі авторської оцінки.

Прототип – (грец. перший образ) – письменник бере за основу модель для створення літературного типу, відкинувши випадкове, нехарактерне образу.

4. Учитель.

Тематика повісті «Земля»:

братовбивство;
влада землі над людиною;
селянська праця;
життя, мораль села.

Провідна ідея повісті підкреслена О. Кобилянською в епіграфі німецькою мовою: «Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша».

Повість має три головні лінії:

лінію життя старих Федорчуків;
лінію Сави і Рахіри;
лінію Михайла і Анни.

У кожній з сюжетних ліній основною причиною конфлікту є земля. Письменниця не ідеалізує героїв, а виводить їх у екстремальних ситуаціях, дає змогу проявити себе, показати свій характер.

4. Літературне дослідження. Робота над змістом повісті

1. Яке враження справила на вас повість?

2. У чому таємниця популярності повісті «Земля»?

3. Яким постає українське село кінця ХІХ – початку ХХ століття? Що його хвилює, які думки, які суперечності розвиваються?

4. Чи можна засуджувати, чи звинувачувати селян у такому фанатичному ставленні до землі?

5. Як ставляться односельці до Івоніки Федорчука і чому?

6. Яким було ставлення батьків до синів?

7. Чи можна назвати любов Сави до Рахіри і Михайла до Анни однаковою?

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Розгляд ілюстрацій, картини Сергія Васильківського «Воли» (спостереження учнів).

- Що символізує образ вола в українській літературі?

- Чому художник вдається до монументальності у зображенні волів?

- Яку художню функцію виконують образи неба, хмар?

- Який образ вола змальовано у творі Ольги Кобилянської?

- Що змусило Івоніку продати воли?

- Які ментальні риси українців символізують воли?

7. Поетична хвилинка.

Прочитайте поезію «Гей, бики!» Степана Руданського, порівняйте мотиви цього твору і повісті «Земля».

- Чим ідея митців співзвучні нашому сучаснику?

2.Опитування:

Чи мала Докія рацію, віддавши свою доньку Парасинку заміж рано і за нелюбого їй чоловіка?
Які стосунки були у Анни з матір’ю?
Відношення Івоніки та Марійки Федорчуків до синів: Михайла та Сави?

V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів. Аргументація балів.

Продовжити речення:

Повість «Земля» мене вразила тим…
Найбільше мені до вподоби…

VІ. Домашнє завдання

1. Виписати 2-3 цитати до характеристики образів повісті.

2. Підготувати переказ біблійної легенди про Каїна та Авеля.

3. Дати письмову відповідь на запитання: Чи актуальна проблема злочину і кари сьогодні, у ХХІ ст..?

Джулія — Sun, 16 Nov 2014 17:15:52 GMT

Українська література

Урок позакласного читання в 5 класі

ТЕМА: Загадки як вид усної народної творчості

МЕТА:

розширити знання учнів про загадки, заохотити до самостійного художнього читання;
розвивати навички самостійного пошуку матеріалів, аналізу творів фольклору, акторські здібності, критичне й образне мислення;
виховувати прагнення до самоосвіти, розширення свого кругозору, любові до книги.

ОБЛАДНАННЯ: книжкова виставка, ілюстрації до творів, читацькі щоденники.

ТИП УРОКУ: урок позакласного читання.

Хід уроку:

Оргмомент

Доброго ранку, діти! Сьогодні гарна погода, і настрій у вас, бачу, теж гарний.

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо.

Роботу швидше починаймо!

II. Мотивація навчання

(Звучить українська народна пісня).

1.Вступне слово вчителя.

Хто полюбить книгу,

той далеко піде у своєму

розвитку. Книга рятує

душу від Здерев’яніння.

(Тарас Шевченко).

Так говорив про значення книги видатний український письменник Т.Г.Шевченко, який сам мав велику бібліотеку.

Сьогодні ми не знаємо хто написав першу книжку, як вона називалася. Книга – унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без книги. Книги – наші постійні супутники. Книга – джерело знань для школяра, студента, кожної людини. Книга – наш найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для школяра, і для зрілого, досвідченого мужа. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.

Книга-це постійний супутник людини в житті, який треба берегти і яким ще треба вміти користуватися. У кожного з вас повинні бути книги за інтересами, тому ні інтернет, ні телебачення та інше не замінять вам невичерпну глибину знань, що містить книга.

Наш урок і буде присвячений книзі, прочитаній самостійно, за власним вибором.

2.Актуалізація суб’єктного досвіду. (Передбачення: «Я думаю, що урок буде цікавим, тому що…»)

II. Актуалізація опорних знань.

Розгадування ребуса.

Діти, давайте ми з вами розгадаємо ребус і визначимо, чому ж саме буде присвячена тема нашого сьогоднішнього уроку.

III. Оголошення теми та мети уроку.

1.Слово вчитель.

Так діти, сьогодні наш урок буде присвячений виду усної народної творчості-загадкам. На попередніх уроках ви вже ознайомилися з ними. Сьогодні ми розглянемо як ви попрацювали вдома над загадками.

Але спочатку давайте переглянемо презентацію, яка саме їм присвячена. Вона допоможе нам пригадати теоретичний матеріал, та дізнатись щось новеньке.

2.Перегляд презентації «Загадки як вид усної народної творчості».

(Додаток 1)

3.Обмін враженнями.

4.Бесіда за змістом презентації.

IV.Основний зміст роботи.

1.Проведення конкурсу на кращого читця загадок.

Презентація учнями домашньої роботи (загадки, ілюстрації до них).

1)Обрання журі, визначення критеріїв оцінювання (наприклад, знання тексту, виразність, артистизм, обґрунтування вибору).

Фізкультпауза.

1. "Мій голос злітає увись".

ü Учні називають поверхи, по яких вони подумки підіймаються вгору, підвищуючи кожного разу тон голосу, а потім “сходять” вниз.

Діти читають вірш так, щоб підвищення і пониження висоти голосу відповідало змісту вислову:

Щоб оволодіти грудним регістром,
Я стаю аквалангістом.
Все нижче опускаюся, нижче!
А дно морське ближче, ближче!..
І ось вже в царстві я підводному!
Хоч занурився глибоко,
Але голосом грудним, вільним
Розпоряджаюся я легко.
Щоб оволодіти грудним регістром,
Корисно стати аквалангістом.

IV.Основний зміст роботи.

2)Проведення конкурсу (виразне читання загадок, обгрунтування вибору).

3)Підбиття підсумків конкурсу, нагородження переможців грамотами, оцінювання вчителем.

V. Закріплення знань, умінь та навичок.

1)Опитування у вигляді мікрофона.

Що таке загадка?

Як поділяються загадки за тематикою?

Що вміють загадки?

Хто є автором загадок?

VI. Підсумки уроку.

1)Коментар епіграфа до уроку.

2)Бесіда.

Чи сподобався вам урок?

Що запам’яталося найбільше?

VII.Оцінювання учнів та коментар оцінок.

VIII. Домашнє завдання.

Репродуктивно-конструктивний рівень. До наступного уроку з позакласного читання прочитати казку «Красний Іванко та закляте місто». Підготувати питання для однокласників за змістом твору.
Творчий рівень. Підготувати кросворд за змістом казки «Красний Іванко та закляте місто». Зробити ілюстрацію.

Презентація до уроку http://vk.com/doc181174107_343533341

Джулія — Sun, 16 Nov 2014 17:13:03 GMT

Конспект уроку з української мови в 5 класі

ТЕМА: Спрощення в групах приголосних

Мета уроку:

розкрити особливості такого мовного явища, як спрощення в групах приголосних;

розвивати навички правильного написання слів, в яких відбувається спрощення; визначати орфограму «Спрощення в групах приголосних»; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення;

виховувати любов до України, до звичаїв рідного народу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: картки, таблиця, підручник з української мови (автори: Глазова О., Кузнецов Ю).

Хід уроку

I. Оргмомент. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

Знову кличе на дзвінок–

Ми починаємо урок.

Нехай знання ідуть нам впрок –

Тож вирушаймо в світ наук!

Учитель: Діти, вдивляючись у ваші допитливі очі, впевнена: на уроці ми встигнемо зробити багато, а для цього нам потрібно отримати сонячний заряд бадьорості. Потріть долоньки. Відчуйте, як вони зігрівають вас своїм теплом. Подаруйте його сусідові. Нехай тепло, доброта, щедрість вашої душі зігрівають тих, хто поруч. І разом ми поринемо у чарівний та цікавий світ рідної мови.

Давайте візьмемо з собою старанність, охайність, увагу, активність, гарний настрій.

ІІ. Актуалізація знань.

Учитель: Діти, сьогодні на уроці ми познайомимося з вами новою темою, але ж подивіться на дошку-не вистачає слова. (На дошці записано: ………в групах приголосних).

- Допоможете мені розгадати його?Для цього нам знадобляться знання, здобуті вами на попередніх уроках.

1)Мовна шарада.

1)Парний звук до дзвінкого з ( Відповідь: С)

2) Перший склад у слові продукти (Відповідь: про-)

3)Розгадування ребуса (Відповідь: щення) Додаток 1.

У результаті діти визначають тему уроку, додаючи слово, якого не вистачало – спрощення.

III.Оголошення теми, завдань уроку. Учитель знайомить учнів з уявними балами (це можуть бути смайли, зерна знань та ін..),які вони отримуватимуть на протязі уроку за правильні відповіді(таким чином, в кінці уроку вчителю легше буде визначитися з оцінюванням роботи учнів на уроці).

Тема уроку: „Спрощення в групах приголосних ”

Завдання уроку:

1)дослідити один із засобів милозвучності (спрощення);

2)навчитися правильно писати і вимовляти слова, в яких відбулося спрощення;

3)запам’ятати винятки із правил на спрощення;

4)поповнити свій словниковий запас;

5)навчитися визначати орфограму «Спрощення в групах приголосних»;

6)вдосконалювати загально пізнавальні вміння усного і писемного мовлення.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. В абхазькій мові 70 приголосних, а в гавайців 7, в адигейців 66. В українській мові скільки приголосних?(36). У всьому світі українську мову вважають однією з наймелодійніших, а досягається це шляхом чергування приголосних звуків та засобами милозвучності. Сьогодні ж ми з вами розглянемо один із цих засобів, що має назву «Спрощення».

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Опрацювання теоретичного матеріалу - §21 с.152.

2.Робота біля дошки.

Завдання: утворити прикметники, позначити літеру, що випала при спрощенні.

Додаток 2 (у додатку вміщено літери, які спростилися. Учень самостійно обирає літеру та кріпить її на дошці навпроти групи приголосних).

Здн –зн: виїздити – …(виїзний)

Ждн –жн: тиждень - …(тижневий)

Стн-сн: честь -…(чесний)

Стл-сн: ремесло- …(ремісник)

Рдц-рц: сердечний - …(серце)

У зазначених випадках спрощення позначаємо на письмі.

Проте є слова-винятки, в яких літера т зберігається на письмі. Їх необхідно записати до зошита і запам’ятати (§21 с.153).

3. Слово вчителя.

Для того, щоб краще запам’ятати винятки, вам допоможе ключ-символ „Рука ”.

Лівою рукою обхопіть зап’ястя правої руки – « зап’ястний » проведіть від зап’ястя до згинів пальців правої руки – “ пестливий ”, потім проведіть по фалангах пальців – „ кістлявий ”, загніть і розігніть кілька разів пальці правої руки – „ шістнадцять, шістдесят, шістсот ”, зробіть рух, ніби щось збираєте – це символ „ хворостняк ”, і нарешті робимо жест, що показує на себе, він асоціюється зі словами „ хвастливий, хвастнути ”.

4. Тренувальні вправи. Додаток 3

(Завдання подано на екрані монітора комп’ютера, або попередньо роздруковане учням на парти).

Завдання:

2 учні складають діалог про працю в рідному краєві, використовуючи слова, в яких відбулося спрощення.
Клас працює над завданням: переписати речення, дібравши слова з довідки. Підкреслити орфограму « Спрощення в групах приголосних».

3.Слабовстигаючий учень отримує завдання:у словнику іншомовних слів знайти значення слів: контрастний, баластний, аванпостний, форпостний.

5.Перевірка тренувальних вправ. Оголошення результатів.

Фізкультпауза

Учні повторюють рухи за ялинкою. Додаток 4

5. Робота з підручником (§21 с.154).

6.Робота з лінгвістичним словником. Слабовстигаючий учень зачитує результат роботи, проведеної зі словником іншомовних слів.

Запис до лінгвістичного словника учнів:

Контрастний-протилежний

Баластний-зайвий

Аванпостний-передовий військового посту

Форпостний -передовий.

IV.Закріплення матеріалу.

1.Арифметичний тест. Додаток 3

Завдання: Записати речення, підкреслити слова, пов’язані з орфограмою «Спрощення в групах приголосних». Використовуючи умовні арифметичні знаки (коли в слові приголосний не випадає, то «+», і коли відбувається спрощення, то «-»), записати відповіді у стовпчик:

1.На крилах радісних вітрів спадає листя яворів.

2.Подавсь геть собі туман, і знов пестливий лан.

3.Не шелеснуть листям над самотнім гаком тишині вечірній ясени стрункі.

4.Спомин зайчиком перемайнув крізь пестливі й глузливі слова.

5.Ой про нашу чесну славу буде мир гриміти.

6.Контрастний-це різко протилежний у чомусь.

(Відповіді:1-, 2+, 3-, 4+,5-,6+).

2. Взаємоперевірка. Оголошення результатів.

V. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів на уроці( учитель виставляє оцінки за письмові роботи, підраховує кількість усних відповідей-виставляє оцінку за урок до журналу).

-Діти, чи виконали ми поставлені з вами на початку уроку завдання?

-Давайте з вами повторимо слова-винятки (Ключ-слова «Рука»).

VІ. Диференційоване домашнє завдання.

Вивчити §21, вправа 288 (письмово) - 4-6 б.
Вивчити §21. Скласти тести типу „ Четверте зайве ” -7-9 б.
Вивчити §21. Написати листівку другові із привітанням на День народження, використовуючи такі слова: щасливий, радісний, чесний, добросовісний – 10-12 б.

Додатки до уроку:

http://vk.com/doc181174107_343538993

http://vk.com/doc181174107_343538911

http://vk.com/doc181174107_343538738

Джулія — Sun, 16 Nov 2014 17:05:46 GMT

Тема: Група київських “неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша («Київ − традиція» М. Зерова). Різногранний творчий шлях митців М. Зерова й М. Рильського. Філософічність, афористичність лірики М. Зерова й М. Рильського. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність у віршах М. Рильського “Молюсь і вірю...”, “Солодкий світ!..”

Мета: ознайомити учнів із групою і творчістю київських «неокласиків», із життєвим і творчим шляхом М. Зерова, поглибити поняття про сонет, розвивати навички виразного й усвідомленого читання та аналізу поезій М. Зерова, навчити висловлювати власні думки з приводу поетичної майстерності «неокласика», виховувати любов і повагу до України, відчуття естетики поетичного образу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрети групи «неокласиків» (М. Зерова, М. Рильського, Юрія

Клена, М. Драй-Хмари), схема аналізу ліричного твору, відеозапис документального фільму «Соловки. Місто сили. 2009», епіграф.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Мотивація навчальної діяльності школярів

ІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Випереджальне завдання. Повідомлення учня

Неокласики — група українських поетів та письменників- модерністів початку ХХ століття.

На відміну від інших груп, «неокласики» не дбали про своє організаційне оформлення й не виступали з ідейно-естетичними маніфестами. Проте їхня присутність у літературному житті була досить вагомою, що позначилося не лише на творчому рівні, а й під час літературних дискусій 1925–1928 рр.

Неокласицизм (з грецької новий і зразковий) — течія в літературі та мистецтві, що з’явилася значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму й знайшла свій вияв у використанні античних тем і сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод.

Неокласицизм виник у західноєвропейській літературі в середині ХІХ ст.

До групи українських неокласиків у 20-х роках ХХ ст. належали М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський П. Филипович, Юрій Клен (О. Бургардт). Вони відмежовувалися від так званої пролетарської культури, прагнули наслідувати мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці.

Те, що неокласики прагнули впроваджувати у своїй творчості форми та методи грецького й римського мистецтва, представникам влади здалося невизнанням радянської дійсності. Тому в 1935 р. були заарештовані М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара, яких звинувачували в шпигунстві на користь чужоземної держави, у підготуванні й спробі вчинити терористичні замахи на представників уряду та партії і в приналежності до таємної контрреволюційної організації, очолюваної професором Миколою Зеровим.

Проходив у цій справі неокласик М. Рильський, але через деякий час був звільнений. Юрій Клен (О. Бургардт), скориставшись своїм німецьким походженням, виїхав до Німеччини на лікування й не повернувся. А М. Зеров був розстріляний 1937 р., П. Филипович загинув на Соловках того ж 1937 р., М. Драй-Хмара помер у концтаборі на Колимі в 1939 р.

Неокласики позиціонували себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву й романтизму. Крім художньої творчості, члени групи були також активними літературними критиками та теоретиками українського.

Неокласики належать до так званих письменників доби «розстріляного відродження».

Справді масовими літературними організаціями того часу стали Спілка селянських письменників «Плуг» (1922 р.) та Спілка пролетарських письменників «Гарт» (1923 р.).

2. Усний журнал «Гордість української літератури»

Широченна ерудиція в античній, західноєвропейській, українській і російській літературах, ґрунтовні знання з історії, тонкі естетичні відчуття, глибокий аналіз і розуміння літературних явищ, строгий критичний розум, феноменальна пам’ять, вільне володіння стародавніми й новими мовами (близько 20), блискучий ораторський талант, тонко вигострене слово — ось багатющий арсенал, яким володів Микола Зеров, який допомагав йому виходити переможцем із різних літературних дискусій. У цьому була його нездоланна сила.

У цьому було і його нещастя.

Неокласична естетична позиція М. Зерова, як і його побратимів по перу (М. Рильського, П. Филиповича, М. Драй-Хмари, О. Бургардта), полягала в необхідності засвоєння найвищих літературних здобутків людства як передумови справжнього розквіту мистецтв, розуміння значення уроків класики у зростанні художника слова. Така позиція у 20–30-ті роки ХХ ст. була актуальна, адже в той час українську літературу заполонили твори-агітки, твори-плакати на злобу дня. Письменник писав власну історію душі, протиставляючи її сірості, провінційності. Він уважав українську словесність невід’ємною складовою європейської словесності.

Як науковець і літературознавець М. Зеров турбувався й вболівав за майбутнє української культури. Брав активну участь у літературній дискусії 1925– 1928 рр., ставши на бік М. Хвильового та інших членів ВАПЛІТЕ. Виступав проти російської культурної гегемонії, проти зведення штучної завіси між українською й західною культурами. Дбаючи про майбутнє українського письменства, поет закликав звертатися до джерел, вивчати досвід минулих поколінь, традиції рідної культури, здійснювати новітні пошуки в письменстві.

Йому було чуже неуцтво й пристосовництво в літературі, виступав за творче змагання. Уважається, що з цього все й почалося: неокласики, ортодокси, руйначі усталених традицій, формалісти, попутники, а значить — вороги народу.

Звідси — неприязнь, підозра, несприйняття і, нарешті, репресії. Майже 10 років (до арешту) Микола Зеров жив у «підвішеному» стані — зацькований і зневажений. Та вірив, що кривда відступить. Не відступила…

На Соловках, у нелюдських жахливих умовах, письменник намагався хоч якось зберегти свій внутрішній світ — останнє, що в нього залишилося. Але безжальна тоталітарна машина не залишала йому шансів на життя.

Микола Костянтинович Зеров, володіючи пам’яттю тисячоліть, прагнув служити ідеалові гармонії в суспільстві. Але митець мусив трагічно загинути, бо жив у часи, коли такі особистості вважались небезпечними для суспільства. Його реабілітовано посмертно. Творча спадщина Миколи Зерова повноправно входить у фонд культурних цінностей українського народу, якому він і присвятив усе своє коротке життя.

3. Складання хронологічної таблиці життя й творчості М. Зерова (у ході розповіді вчителя)

Літопис життя і творчості Миколи Зерова

1890 р., 26 квітня — народився в м. Зінькові в родині вчителя.

1898–1900 рр. — навчання в Зінківській 2-класній школі.

1900–1903 рр. — навчання в Охтирській гімназії.

1903–1908 рр. — навчання в Першій Київській гімназії.

1908–1914 рр. — студент історико-філологічного факультету Київського університету. Один із провідних діячів Київської української студентської громади.

1912 р. — початок літературної діяльності в журналі «Світло».

1914 р. — блискучий захист роботи «Літопис Грабянки», закінчення університету.

1914 р. — знайомство з майбутньою дружиною Софією Лободою.

1914–1917 рр. — викладач у Златопільській гімназії.

1917–1920 рр. — викладач латини в Другій українській державній гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства і Академії Наук.

1919 р. — редактор журналу «Книгар».

1920 р., 13 лютого — вінчання із Софією Лободою.

1920 р., травень — дійсний член філологічної секції Українського наукового товариства.

1920 р. — вийшла книга «Антологія римської поезії» у його перекладах українською.

1920 р. — вийшла книга «Нова українська поезія».

1920 р., жовтень — переїзд сім’ї в Баришівку; викладання історії у соціально-економічній школі.

1921 р. — вийшла збірка «Сонети і елегії».

1922–1933 рр. — професор, завідувач кафедри Київського інституту народної освіти.

1924 р. — вийшли друком лекції з історії літератури «Нове українське письменство» (1798–1870 рр.).

1924 р. — вийшла збірка «Камена».

1924 р. — опублікована монографія «Нове українське письменство».

1924 р. — вийшла монографія «Леся Українка».

1926 р. — побачила світ збірка статей «До джерел».

1928–1929 рр. — приїзд до Полтави, зустріч з Г. Мафетом, О. Ковінькою.

1929 р. — вийшла збірка статей «Від Куліша до Винниченка».

1929 р. — свій архів передає до Всенародної бібліотеки України, складає бібліографію своїх творів.

1934 р., вересень — звільнення від викладацької роботи в університеті, позбавлення можливості займатися науковою роботою.

1934 р., листопад — смерть сина.

1934 р., грудень — переїзд до Москви.

1935 р., квітень — арешт.

1936 р., лютий — суд, вирок «терористові» — 10 років таборів.

1936 р., травень — вивезений на Соловки.

1937 р., вересень — останній лист дружині.

1937 р., жовтень — справу переглянуто й винесено вищу міру покарання.

1937 р., 3 листопада — розстріляний в урочищі Сандормох (Карелія).

1958 р., березень — реабілітований.

4. Перегляд документального фільму «Соловки. Місто сили. 2009» (Режисер О. Замислов)

5. Слово вчителя

Майбутній поет М. Зеров із задоволенням показував Київ гостям, живописні куточки його, бо дуже любив це місто. Уважав, що оглядати місто краще навесні, «коли цвітуть каштани, і Дніпро ще не схоже на півдохле кошеня».

Свій сонет, написаний у 1927 р., він і назвав «Київ навесні ввечері». У цьому місті він закінчив відому 1-у гімназію, де одночасно з ним навчався М. Булгаков. До речі, однокласником поета в Зіньківській міській школі був Павло Губенко, котрий потім стане Остапом Вишнею.

6. Виразне читання напам’ять учнем поезії «Київ навесні ввечері» М. Зерова

7. Словникова робота

Сонет (sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде чи абаб, абаб ввд, еед і т. п.

Микола Зеров називав сонет формою «ліро-епічної мініатюри окремої схеми».

Найвищого розвитку досягає сонет у творчості неокласиків Миколи Зерова (його «Sonnetarium», виданий 1948 р. за кордоном, містить 85 оригінальних і 28 перекладних сонетів), Максима Рильського й інших.

8. Виразне читання вчителем сонету «Київ — традиція» (див. додаток уроку)

9. Колективна робота. Аналіз поезії

10. Слово вчителя

1923 р. М. Зеров пише сонет «Київ з лівого берега». Милуючись красенем-містом («…Золотоглавий! На синіх горах»), слава якого нібито в минулім, поет закликає безіменного мандрівника все-таки уважніше приглянутись до цього дива й переконатися:

Живе життя і силу ще таїть

Оце гора зелена і дрімлива,

Ця золотом цвяхована блакить.

Через десять років поет пише сонет «28 серпня 1914» (1933 р.), у якому кольори «золота і блакиті» названі ще прозоріше:

Я думав: «Степе! За твоїм порогом

Що на добридень ‘ддасть моїм тривогам?

Понура пустка? Темнота гірка?

Чи буде день, і світла бистрі скалки

Заграють синім усміхом ставка

На жовтім дні западистої балки?».

Критика звичайно, розгадала поєднання «золота» й «блакиті» та «синього» й «жовтого» кольорів у степу, і тому цитовані сонети зазнавали найжорстокіших нападів, адже це кольори національного прапора України. Отже, М. Зерова ніколи не покидала віра в неминуче національне відродження і в те, що місце поета в ньому — будівниче.

Апофеоз цього мотиву — в інших шести сонетах, присвячених Києву як символу України.

Він натерпівся лиха від історичних гримас войовничих готів, норман та лядських загарбників, але «чар-отруту» зберіг-таки до наших днів («Київ — традиція»), він особливо чудовий навесні, хоч як над ним знущалися всілякі «гермокопіди» та «архітектори-нездари» («Київ навесні ввечері»); його прикрашають крутодахі палати мецената Заборовського («Брама Заборовського»), зрештою, найвеличніша краса Києва — у живій природі, у мальовничих газонах алей, у сліпучо-синіх водах Дніпра («У травні»).

Цими гімнами (звернімо увагу, що писалися вони протягом десяти років!) поет віддав шану й колисці своєї освіти та праці, і тому відродженому модернізмові, який несподівано сам так оновився в Україні 20-х рр. ХХ ст.

11. Робота в парах (групах)

ІІІ. Закріплення вивченого

1. Скласти (письмово) уявний портрет М. Зерова «Закоханий у вроду слів»

2. Розгадати кросворд

1. Назва журналу. Початок літературної діяльності М. Зерова. (Світло) 2. Течія в літературі та мистецтві (з гри — «новий», «зразковий»). (Неокласицизм) 3. Місто народження М. Зерова. (Зіньків) 4. Чиї поетичні рядки: «Перекладач, учений, критик і поет, / Закоханий в Елладу і поетів Риму…»? (Теліга) 5. Назва Спілки пролетарських письменників початку ХХ ст. (Гарт)

IV. Домашнє завдання

1. Скласти план повідомлення «Основні мотиви лірики М. Зерова».

2. Вивчити напам’ять одну з поезій М. Зерова, виписати вжиті художні засоби.

Джулія — Sun, 16 Nov 2014 17:04:22 GMT

Тема: РМ. Стислий переказ тексту художнього стилю з творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв, їхніх вчинків та ін.).

Мета: удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам'ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз художнього тексту розповідного характеру, сприймати письмовий текст, розуміти його, докладно відтворювати зміст прочитаного тексту та виконувати творчі завдання до нього.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: текст для переказу.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ, ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ, ПОСЛІДОВНОСТІ РОБОТИ, ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВИД ПЕРЕКАЗУ.

ІІІ. РОБОТА НАД ПЕРЕКАЗОМ. 1. Читання тексту вчителем .

Тієї весни жодна чайка не загніздилася на луках, а всі притулилися на островах, хоч як було тісно. Люди і раділи цьому, і сумували, бо щось було не так, коли птахи покинули місця, в яких жили віками. І виявилося, що недаремно, бо бачили птахи далі, ніж люди.

Весна і осінь видалися тоді дуже посушливими: сонце палило на полях пшеницю, а на городах картоплю, і скрізь потягнуло страшенно воду, наче хто висмоктував її з землі. Бо дощів не було, а джерела, що таїлись глибоко в землі, теж кудись пропали - на луках, де колись гніздилися чайки, можна було ходити в черевиках. І поодинокі дикі качки незабаром покинули гнізда й вилетіли кудись. Лише на левадах у сажалках трималося трохи води, бо були вони в низовині і викопані глибоко: із

торф'яного споду ще просочувалася вода нагору, і чайки вивели на острівцях дітей і

кигикали радісно в небі.

Проводжали тепер у вирій чайок багато односельчан і чекали їх навесні теж мало

не всім селом. І кожен, хто мав леваду, намагався зробити для них хоч копанку,

щоб чайка і в нього оселилась, бо поки гніздиться вона тут, доти і вода тримається в

леваді, а вода - це ж саме життя.

І щовесни прилітали вони на радість людям, купалися у весняному небі над

городами та кигикали на щастя усім. І гніздилися у кожного, хто того хотів і зробив

що-небудь для цього.

А в перший день усі чайки збиралися на Захаровій леваді, наче показували

людям, звідки вони родом пішли і хто перший зробив їм добро. Захар вітав їх,

стоячи на леваді, і показував руками, що можуть уже летіти, куди захочуть, наче

відпускав їх на інші левади (За Г.Кримчуком).

2. Аналіз змісту тексту, словникова робота.

Пояснити лексичне значення слів левади, луки, копанка, сажалка. 3. Повторне читання вчителем тексту по частинах і робота над планом, запис плану.

4. Заключне, цілісне читання тексту.

5. Колективна робота з пам'яткою

Прочитати пам'ятку. Які особливості має докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням?

ПАМ'ЯТКА

Як готувати докладний переказ тексту із творчим завданням

1. Прочитати (або прослухати) текст.

2. Визначити стиль, тип, жанр мовлення, тему та основну думку висловлювання.

3. З'ясувати значення незнайомих слів.

4. Висловити власну думку про прочитаний (прослуханий) текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення.

5. Визначити тему творчого завдання й дібрати художні засоби, які б її розкривали.

6. Поміркувати над змістом і послідовністю висловлювання творчого задуму.

7. Скласти самостійно складний план тексту, включаючи власне творче доповнення.

8. Написати докладний переказ тексту, підпорядковуючи висловлювання темі й основній думці, дотримуючись композиції, мовних і стильових особливостей, а також авторського задуму.

6. Підготовка чорнового варіанту переказу.

Самостійний письмовий переказ прочитаного. Додайте до переказу власні роздуми про єдність людини і природи.

7.Редагування виконаної роботи.

8. Переписування учнями переказу начисто.

9. Зачитування 2-3 робіт за вибором учителя, колективне обговорення якості переказу

з погляду змісту і мовного оформлення, відповіді на запитання.

IV. ПІДСУМОК УРОКУ.

V. ЗАВДАННЯ ДОДОМУ.

Джулія — Sun, 16 Nov 2014 17:03:34 GMT

Тема: ВЛАСНІ І ЗАГАЛЬНІ НАЗВИ. ВЕЛИКА БУКВА І ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ

Мета: поглибити і закріпити знання про власні і загальні назви; удосконалити практичні навички їх правопису; розвивати кругозір учнів; виховувати в учнів високі моральні якості.

Внутрішньопредметні зв’язки: граматика і орфографія, синтаксис і пунктуація, мова і мовлення.

Міжпредметні зв’язки: мова і географія, мова і історія, мова і соціокультура.

Тип уроку: систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок учнів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення із темою, завданнями та цілями уроку.

Мотивація їх пізнавальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

ІV. Систематизація і узагальнення матеріалу

Колективна робота з текстом

Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення. Як ви розумієте заголовок тексту? Напишіть вільний диктант одного з уривків тексту, використовуючи, крім загальних, власні назви.

МАРАФОН У СИНТАКСИСІ

Чи знаєте ви, на які дистанції бігають спортсмени? Пригадаймо собі різні види їх бігу. Бігуни-спринтери бігають на короткі дистанції: 60 м, 100 м, 200 м. Бігуни-стаєри бігають на довгі дистанції: 5000 і 10000 м. Спортсмени марафонці долають дистанцію 42 км 195 м.

Для чого, подумали ви, ми пригадали різні види бігу? Не для витівок, звичайно. Лише для зіставлення із синтаксичними явищами. У синтаксисі є різні уподобання мовців. Одні полюбляють «спринтерські» дистанції. Другі віддають перевагу довгим реченням. А треті захоплюються й реченнєвим «марафоном». Будують надто довгі речення. Найкоротшими реченнями в українській мові є вигукові. Вони можуть складатися з одного-єдиного звука: О!, А!. Наприклад: О! — тільки й вирвалось у хлопців (М. Стельмах).

Дуже короткі речення також заперечне речення Ні! і стверджувальне речення Так. На «спринтерській дистанції» використовують й інші короткі однослівні речення. Це переважно називні й безособові, які лаконічно, скупими штрихами передають думку. Ось як називними й безособовими реченнями в поєднанні з іншими реченнями змальовує Микола Бажан душевний стан юної розвідниці — парашутистки Оксани — у розвихрені дні війни: «Пружнаста віхола — прудка підпора крилам. Боріння. Зрив. Упертий рев стрибка. Як нудно пахне тулуб літака розпеченим металом і мастилом! Як ухають, працюючи навзаводи, мотори! Вигук. Вихлоп. Спазм. Виття. Брести крізь ніч, в морозній хузі плавати, нести моє малесеньке життя… Підкинуло. Здригнулось. Зашкребло. Затнувся подих. Оберт. Шарудіння…»

Продовження

Найближчими сусідами однослівних речень є двоїні і трислівні речення: То журавлі! (М. Рильський); Так пахли небеса! (Б. Олійник). Короткі речення добре відтворюють динаміку дій, зміну ситуацій. Але інколи треба передати взаємодію подій, перехід з одного стану в інший, складне переплетення ситуацій, синтез побаченого й почутого. Цій меті добре слугують розгорнені речення, що складаються з великої кількості вихідних, об’єднаних спільним настроєм або спільною думкою. Мовці іноді виходять на довгі, марафонські або й надмарафонські синтаксичні дистанції. І будують надзвичайно ускладнені конструкції за змістом і стилістично викінчені. Так Михайло Стельмах у повісті для дітей «Гуси-лебеді летять…» майстерно використовує досить поважні за розміром конструкції. Одна із них: «На возі злегенька поторохкують червонобокі, в поливі миски, на днищах яких спочивають соняшники, квіти і сонце; перехоплюють вітерець зеленкуваті і сизі, наче в них і досі не розтопилася паморозь, глечики; розкапустилися макітри і ринки, запишалися горшки двійнята, що в них аж цілий обід понесуть добрим людям; дебеліють горлові горщики, в яких би вмістився і я, і гончареві скощавлені дрібнята; цвітуть «бокасті куманці, зачоплені кумедними п’яноокими голівками баранців…» Зразком поетичного надмарафону можуть бути заключні акорди поеми М. Бажана «Політ крізь бурю». Речення-гігант складається із шістдесяти дев’яти віршових рядків. Що ж краще в синтаксисі: короткі чи розгорнуті речення? Відповімо: як перші, так і другі. Проте цими синтаксичними одиницями потрібно користуватися вміло (За І. Вихованцем).

Пошук-асоціація

Наведіть аналогічні приклади на вживання власних назв та лапок у них.

1. Серед безкрайніх українських степів на Черкащині, на березі річки Ольшанки, поблизу містечка Городише, розкинувся невеличкий хутір Гулаківщина. Тут народився Семен Степанович Гулак-Артемовський, автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм». 2. У зоряному небі круто вигинається Чумацький Шлях. 3. Депутати Верховної Ради України обговорюють нагальні проблеми нашого життя. 4. На пароплаві «Перемога» ветерани оформили цікаву виставку своїх фронтових світлин. 5. Колись-то Лебідь, Рак і Щука приставить хуру узялись (Л. Глібов).

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Одним із варіантів може бути: написати творчий переказ, доповнивши наведений текст розповіддю про власний такий берег і, використовуючи, крім загальних, власні назви.

НА БЕРЕЗІ ДИТИНСТВА

У кожного є два береги — од якого людина одпливає і до якого має неодмінно причалити. На цій довгій дорозі зустрічаються чимало інших, не менш значних. Серед таких — берег Надії, берег Юності, берег Любові…

І все ж, хоч би де зупинялася людина на почасти нетривких і мінливих берегах-пристанищах чи «білих островах», їй неодмінно світитиме далеким вогником, оповитим щемним спогадом отой найперший — берег Дитинства.

Хай то буде молода людина, освітлений життєвою вдачею статечний митець чи припорошений сивиною дідусь, кожному по-своєму пектиме спогадами цей берег. І чим далі людина відпливатиме роками, тим більшатиме тяга до нього. Мандрівка в молодість, на свій берег Дитинства — не мода і не забаганка, а людська потреба, освячується духовними витоками, громадським обов’язком. Антуан Екзюпері писав: «Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає». А пам’ятати таки годилося б про свій берег — берег Дитинства (За В. Скуратівським).

Джулія — Sun, 16 Nov 2014 17:02:30 GMT

Конспект уроку з української мови (10 клас) НОРМИ ВИМОВИ. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
Мета:    повторити норми вимови голосних і приголосних
звуків; удосконалювати орфоепічні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови.
Внутрішньопредметні зв'язки:
Синтаксис: текст.
Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм. Міжпредметні зв'язки:
Література: виразне читання поетичного тексту.
Російська мова: фонетичні й орфографічні особливості деяких
слів, відмінних від українських. Тип уроку: урок повторення здобутих знань.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I.    Організаційний момент
II.    Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку
III.    Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників на основі повторення вивченого
Виконання тестових завдань
► Знайдіть одну правильну відповідь.
1.    Ненаголошені [е] та [и] у вимові зближуються і вимовляються:
А то як [ее], то як [ие]; Б як [еи]; В як [ие]; Г як [і].
2.    У яких випадках ненаголошений [о] вимовляється як [оу]? А У всіх позиціях;
Б лише в деяких словах перед складом з наголошеним [у]; В у всіх словах перед складом з наголошеним [у]; Г лише в деяких словах перед складом з ненаголошеним [у].
3.    Приголосний [р] вимовляється: А м'яко в усіх випадках;
Б твердо в усіх випадках;
В м'яко в кінці складу й твердо на початку складу; Г твердо в кінці складу й м'яко на початку складу.
4.    Приголосний [ц] вимовляється:
А м'яко тільки в кінці слів іншомовного походження; Б твердо в кінці слів іншомовного походження та деяких вигуках;
В м'яко в усіх випадках; Г твердо в усіх випадках.
5.    Перед яким голосним усі приголосні вимовляються твердо?
А [о];
Б [у];
B [а];
Г [е].
6.    Яке з тверджень правильне?
А Усі приголосні в українській мові перед глухими та в кінці слів вимовляються дзвінко;
Б дзвінкі приголосні перед глухими вимовляються дзвінко, а в кінці слів — оглушуються;
В дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів вимовляються дзвінко, глухо вимовляється лише приголосний [г];
Г дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів оглушуються, дзвінко вимовляється лише приголосний [г].
Ключ. 1 — А; 2 — Б; 3 — Г; 4 — Б; 5 — Г; 6 — В.
Порівняльний аналіз мовного матеріалу
► Прочитати слова українською і російською мовами. Пояснити
різницю у вимові цих слів.
Українська мова    Російська мова
віз    воз
лоб    лоб
город    город
рід    род
рів    ров
вода    вода
лід    лед
лізти    лезть
прибій    прибой
слабкий    слабий
солодкий    сладкий
вулиця    улица
ферзь    ферзь
нація    нация

Орфоепічний практикум
► Прочитати вірш, дотримуючись норм літературної вимови. Особливу увагу звернути на вимову напівпом'якшених [в'], [ф'], [ч'], [б'].
Ті журавлі, і їх прощальні сурми. Тих відлітань сюїта голуба. Натягне дощ свої осінні струни, Торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко,— рученьки вербові! — По самі плечі вкутані в туман. Зіграй мені мелодію любові, Ту, без якої холодно словам.
Зіграй мені осінній плач калини, Зіграй усе, що я тебе прошу. Я не скрипичний ключ, а журавлиний Тобі над полем в небі напишу
(Л. Костенко)
IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого
Дослідження-диференціація
►    Переписати слова, вставляючи, де потрібно г або ґ.
(Ґ, Г)айок, (ґ, г)алас, (ґ, г)ава, (ґ, г)андж, (ґ, г)алицький, (ґ, г)аньба, (ґ, г)и(ґ, г)нути, (ґ, г)ирли(ґ, г)а, (ґ, г)ала(ґ, г)ан, (ґ, г)рунт, (ґ, г)іркий, (ґ, г)ість, (ґ, г)енарал, (ґ, г)удзик, (ґ, г)уля, (ґ, г)едзь, (ґ, г)оден, (ґ, г)одина, (ґ, г)лухий, (ґ, г)лей, (ґ, г)ніт, (ґ, г)речний, (ґ, г) рецький, (ґ, г)риміти, (ґ, г)атунок.
Розподільне письмо
►    Записати в лівий стовпчик слова, де літерою в позначено звук [в], а в правий — де літера в позначає звук [у] нескладовий. Вступ, вовк, вовтузитися, дівчина, ввійти, робив, давно, вовк,
бував, товар, смакував, півострова, вчора, вітер, дзвенять, важкий, взував, ввесь, вервечка, булава, вовна, ввібрати, вепр, восьминіг.
Творче конструювання (робота в парах)
►    Об'єднавшись у пари, навести приклади слів, у яких букво- сполучення дж, дз вимовляються як неподільні звуки. Скласти з ними речення й записати їх (по п'ять речень на кожний випадок).
Дослідження-аналіз
►    Простежити, змінюючи швидкість мовлення, чи залежить вимова звуків у наведених словах від темпу мовлення. Результати спостережень проаналізувати. Правильну вимову виділених слів відтворити з допомогою транскрипції.
Виїжджати, попереджати, розкопати, святковий, осінній, з'їдуться, тішишся, зіщулитися, питаються, одинадцять, шістнадцять, чотирнадцять, зчепити, щільно, розщедритися, непомітно, розповсюджувати, з викрутасом, бур'ян, буря, бюрократія, п'янкий, морквяний, що, знаєшся.
Лінгвістичне дослідження (робота по варіантах)
►    Записати текст фонетичною транскрипцією. З'ясувати, якими засобами передається м'якість приголосних [9'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [дз], [л'], [н'], [р'].
Варіант 1
Помережав вечір кучерявий льодяними ґратами вікно. Жовтожарні там горять заграви, голубе кипить вино. А за ґратами останню мичку допрядає скалоокий день. Бачу усміх твій крізь сніжну мжичку, чую голос вітряних пісень.
(М. Драй-Хмара)
Варіант 2
Уже дзвенять і ніжно врунять, Шумлять березові гаї, А журавлі летять і струнять, Пливуть у вишині. Глибоке небо синє-синє, В тонкім мереживі гілля. Хмарки, неначе ластовиння Чи перламутрова луска
(С. Бен)
Гра «Скоромовки»
►    Учні по черзі читають скоромовки (див. додаток). Хто помилився — виходить з гри.
Гра продовжується, доки не залишиться один учень-пере- можець.
V.    Підсумок уроку
Учитель оголошує результати навчальної діяльності учнів, коментує виконання — домашніх завдань, роботу в парах та по варіантам.
VI.    Домашнє завдання
►    Скласти висловлювання на тему «Звуки рідної мови» й підготуватися до його виразного читання.
Додаток
Скоромовки
Бабин біб розцвів у дощ — Буде бабі біб у борщ. Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
Боронила борона по боронованому полю.
Босий хлопець сіно косить, Роса росить ноги босі.
Був бик тупогуб, Тупогубенький бичок. У бика була тупа губа.
Був господар, був господар, Та й розгосподарився.
Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
Бук бундючивсь перед дубом, Тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув до чуба бука — Буде букові наука.
Бурі бобри брід перебрели, Забули бобри забрати торби.
В домі Дими дим. Ой ходім туди, ходім. Рятувати Димин дім.
Варка варила вареника, Василь взяв вареника. Варка Василя варехою. Василь Варку вареником.
Вередували вереднички, Що не зварили вареничків. Не вередуйте, вередниченьки, Ось поваряться варениченьки.
Водовоз віз воду з водопроводу.
Ворона проворонила вороненя.
Дзижчить над житом жвавий жук, Бо жовтий він вдягнув кожух. Жовтий жук купив жилет, Джемпер, джинси та жакет.
Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить окріп, як при Прокопі, так і при Прокопі і при Прокопенятах.
Ішов хлопець із ярмарку, по колоді через воду. Тільки став він на колоду, бовть у воду. Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду. Та знов — бовть у воду.
їхав Прокіп мимо кіп. Лічив снопи по три копи: Одна копа ковпаком, Друга копа ковпаком, Третя копа ковпаком.
їхали крамарі, стали на горі
та й забалакались про Прокопа,
про Прокопиху і про маленькі Прокопенята.
Кіт котові каже: «Коте, до комори кадуб вкотили. В кадуб вкинеш капустину, Кілька китичок калини».
Коваль кулю кував, кував і перековував.
Ковпак на ковпаку, під ковпаком — ковпак.
Копа на копі, Під копою копа, А хто їх копнув? Копоклад Хома.
Кричав Архип, Архип охрип, Не треба Архипу кричати до хрипу.
Король орел, орел король, У Кіндрата куртка короткувата.
летів горобець, сів на хлівець, А як вийшов стрілець, то утік горобець.
Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
Лежить п'ять п'ятаків. На кожному п'ятаку Ще по п'ятаку.

Критерії оцінювання

Самооцінка

Оцінка членів групи

Підсумкова оцінка вчителя

Я спільно з іншими працював(ла) над досягненням цілей

Я ретельно сам(а) працював(ла) над завданням

Я підбадьорював(ла) інших

Джулія — Sun, 16 Nov 2014 17:01:21 GMT

Тема: РМ. Синоніміка дієприслівників: дієприслівниковий зворот і підрядні речення обставинні. Пунктограма при відокремлених другорядних членах речення.

Мета: ознайомити учнів із синонімікою дієприслівників, пунктограмами при відокремлених другорядних членах речення; вдосконалити пунктуаційну грамотність учнів; розвивати гнучкість логічного мислення та культуру мовлення; виховувати шанобливе ставлення до старшого покоління.

Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис і пунктуація.

Міжпредметні зв’язки: мова і література,українська і російська мови.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Бліцопитування

Що значить відокремлення членів речення?

Які члени речення бувають відокремленими?

Які загальні умови відокремлення другорядних членів речення?

ІV. Узагальнення і систематизація навчального матеріалу

Пояснювальний диктант

Запишіть. Визначте відокремлені члени речення. Поясніть пунктуацію при них.

1. Життя, молоде і зелене, шумить і бушує кругом. 2. Я поглядом, повним любові й тепла, на крихітку рідну дивився (В. Сосюра). 3. Життям і канчуками вчений, він загнаний на самий низ, останній гривеник Шевченку на перший пам’ятник приніс (Б. Олійник). 4. Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з буйної низенької хати (М. Коцюбинський). 5. Зять, Віктор, працює товарознавцем на складі госптоварів (Ю. Мушкетик). 6. Ніхто про це не знав, окрімкупки вірних козаків (Марко Вовчок). 7. Він захитався і, нічого перед собою не бачачи, кинувся товаришеві на допомогу. 8. Над комишами ще нижче, ніж учора, спускалось олив’яне небо (М. Коцюбинський).

Тренувальні вправи

Прочитайте приклади на різні правила відокремлення другорядних членів речення (І — означення, ІІ — прикладка, ІІІ — обставина, ІV — додаток).

Поясніть розділові знаки. З кожного розділу випишіть речення, в яких би ви припустилися пунктуаційної помилки. Підкресліть відокремлені члени речення.

І. 1. Уже й вечір, тихий та гожий, спадав на землю (О. Ільченко). 2. Над головами простиралося небо, повне загадкових світів (П. Панч). 3. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду (І. Багмут). 4. Зовні спокійний, Петро жив усі ці місяці якоюсь внутрішньою тривогою (Н. Рибак). 5. Село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками (М. Стельмах). 6. Невгамовна, з широко відкритими на світ очима, Олеся ще з п’ятого класу захоплювалась дослідами над рослинами (О. Донченко).

ІІ. 1. Марко, юнга з шхуни «Колумб», ходив сьогодні додому на маяк, де його батько працював (М. Трублаїні). 2. Дочки — Ольга і Олена — визбирували на городі картоплю (В. Козаченко). 3. Вальдшнеп, або лісовий кулик, — благородна птиця темно-рудуватого кольору, з довгим дзьобом і довгими ногами (О. Вишня). 4. Деякі риби, як, наприклад, корюшка, в’ють під водою гнізда і відкладають туди ікру. 5. Він розхвилювався, і голос його щирим відгуком забринів у селянських серцях, особливо в серцях молоді (М. Стельмах).

ІІІ. 1. А пісня, наростаючи, пливла над берегом. 2. Раділи люди встаючи. 3. Посланця стального ми до зір послали, першими почавши в безкінечність шлях (В. Сосюра). 3. Все меншим став корабель, а згодом, з’єднавшись із голубим обрієм, він немовби потонув у ньому, і тільки білі вітрила ще довго маячили, нагадуючи весінню хмаринку. 4. Поважно, з острахом, наче до першої сповіді, приступив Семен до граматики (М. Коцюбинський). 5. Сюди, на берег Дніпра, і прийшла гуляти молодь (О. Копиленко).

ІV. 1. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко). 2. А я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези (Леся Українка). 3. На його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (Панас Мирний).

Спостереження-зіставлення

Прочитайте речення. Визначте відокремлені члени речення в російській мові. Порівняйте способи їх вираження та пунктуацію при них у двох близькоспоріднених мовах.

1. Человек, вооружённый знаниями, непобедим (М. Горький). 2. Люблю берёзку русскую, то светлую, то грустную (А. Пушкин). 3. По лугам набродившись за день, я, усталый, прилёг под стогом (Н. Рыленков). 4. Над городом повис низкий, густой туман, пахнущий сыростью и хвоей (С. Баруздин). 5. Может быть, уединение нужно время от времени всем людям, особенно писателям (К. Паустовский).

V. Підсумок уроку

Пунктуаційний аналіз

Прочитайте текст. Поясніть постановку всіх розділових знаків у ньому.

Знайдіть речення з відокремленими членами. Охарактеризуйте їх.

БАТЬКО ГЕНІАЛЬНОГО СИНА

Відомо, що батько Гоголя Василь Гоголь-Яновський був також письменником українським, хоча й не таким удатним на літературному терені, як його геніальний син. І все ж комедії Гоголя-батька, що ввібрали традиції українського середньовічного, так званого «вертепного» театру, були досить помітні для свого часу, вони з успіхом ставились у театрі Трощинського, привертаючи увагу ґрунтовними знаннями українського побуту і народних характерів.

Та ще частіше зустрічаємо в нього образи, вихоплені безпосередньо з життя. Коли читаєш зворушливо-ідилічну історію подружнього життя Афанасія Івановича та Пульхерії Іванівни, щораз напрошується думка: видно, таки й справді прообразами їх були дід і бабуня письменника — Афанасій Іванович і Тетяна Семенівна Гоголі-Яновські, як це припускають декотрі дослідники… Бо все тут повите таким щирим теплом, якимось родинним гумором,

зігріте люблячою і сумовитою усмішкою.

Що ж до Гоголя-батька, то, мабуть, справедливим буде зазначити, що поряд з Іваном Котляревським, автором улюблених і понині в народі травестійної поеми «Енеїда» і п’єси «Наталка Полтавка», він стояв біля колиски нового українського театру, біля джерел української літературної мови, яка тоді лише набирала силу, а пізніше стала мовою багатющої нашої класичної і сучасної літератури (О. Гончар).

Дайте відповідь на запитання.

1. Про що ви дізналися із тексту?

2. Яка роль батька Гоголя в долі свого сина в розвитку української культури?

Запишіть речення, розставивши розділові знаки. Поясніть їх. Підкресліть усі члени речення.

Обличчя натхненно розшарілось і освітившись якимись новими думками, народженими ніби зненацька, стало мовби тоншим інтелектуальнішим багатшим в ньому з’явилась сила нових несподіваних відтінків (О. Гончар).

V. Домашнє завдання

1)Впр.

2)Складіть таблицю на тему: «Відокремлені другорядні члени речення» (дібрати приклади).