Мовні цікавинки

                                 

 

Мовні цікавинки

Мова – це така цікава річ! Хочете переконатися? Скажіть відверто, чи часто ви задумуєтеся над походженням слів? Слів, які навколо нас, до яких ми звикли і які нам здаються такими «відомими-превідомими». Як на мене, це дуже цікава справа – з’ясовуватипоходження слів. Під час «розкручування ниточки походження» натрапляємо на такі «родинні» зв’язки, відкопуємо такі нові значення, про існування яких ми й не підозрювали. Спробую і вас в цьому переконати.

Діалог школяра із вчителькою, які «мудрували» над походженням деяких слів. А все почалося з того, що наш герой запитав, яке краще вжити слово – кордон чи границя. 

– На кордоні віків чи на границі віків краще написати? – запитує Івась.

– Давай подумаємо. Слово кордон походить від давнього корд – тобто короткий меч, шпага; у білорусів слово корд існує і понині, у росіян кортик – короткий меч морського офіцера. Наші пращури за допомогою корда землі охороняли.

– Тому ми кажемо кордон і прикордонник? Значить, «на кордоні віків» не треба писати. Який же у віків корд?

І тут пані вчителька звернулася до цього ж слова в інших мовах і культурах.

– У Давньому Римі короткий меч мав назву гладіус, тому люди, які його мали, називалися…

– Гладіаторами!

– Так, справді. А квітка у формі меча, яку не рекомендується дарувати жінкам, називається…

– Гладіолус!

– Івасику, а чи знаєш ти слово рубати, тобто гострим мечем ділити навпіл? Спочатку в нашій мові виникло слово «рубъ» – частина тканини, шматок. Звідси слово рубаха, рубище (лахміття, поношений одяг). Пізніше виникло слово «рубель» – прилад для прасування одягу. У наших північних сусідів з’явилося слово «рубель». Пам’ятки ХІІІ століття зафіксували появу слова рубіж – карб, що розділяє сусідні ділянки. Сьогодні значення слів рубіж і кордон наблизилися, але між державами пролягає кордон, а нерубіж.

– Нині дуже модно вживати іншомовні слова, тому й лунає, наприклад, «на маргінесі епох». Слово маргінес прийшло до нас з латинської та означає «межа, край», звідси слово маргіналії – примітки на берегах книг. До речі, французьке слово край – цемаржа. Проте термін «маржа» поширений серед ділових людей, це слово означає різницю між ціною товару, визначеною у бюлетені, та ціною покупця.

А скажи, ти з сусідкою ділиш парту під час локальних війн? Проводиш грань олівцем чи ручкою? Так от, грань – однокореневе слово із границею, бо має чіткі обриси.

– Тож залишається лише слово межа? Моя бабуня садить квіти на межі з сусідським городом. Тож нехай будуть квіти на межі віків!

Ви дочитали до цього місця? Тож вітаю! Ви вже поглибили свій рівень володіння мовою, запам’ятавши походження слів та «родинні» зв’язки між ними:

Народна творчість

УКРАЇНСЬКІ ПРИКАЗКИ, ПРИСЛІВ’Я
 

Усе Боже, тільки гріхи наші.
*
Бог те знає, а не ми грішні.
*
Шануй батька та Бога- буде тобі всюди дорога
*
Боже поможи, а сам не лежи.
*
Чоловік що ступить, то згрішить.
*
Всяка неправда гріх.
*
Кілько світа, тілько й дива.
*
Минулися тії роки, що розпирали пироги боки.
*
Доти чоловік добрий, доки його десятником не наставлять.
*
Більшому більше й треба.
*
Не рада коза на торг, та ведуть.
*
Баране, не мути воду волкові.
*
Язичку, язичку! Маленька штучка - велике лихо робиш!
*
- Пани як дурні: що хотять, те й роблять.
*
З панами і свинями не знайся.
*
На панську мудрість, мужицька хитрість.
*
З хама не буде пана. -
...а хоч і буде, то поганий.
*
Мужича правда колюча, а панська на всі боки гнуча.
*
Щоб лиха не знати, треба своїм плугом, та на своїй ниві орати.
*
Коли ж гроші говорять, то всі мусять губки постулювати.
*
Не той убогий, що мало має, а той, що багато жадає.
*
Попав пальцем в небо. -...стромляй дальше.
*
- Переплив море, та й при березі утопився.
*
Як горілку пють, то мене минають; а як ся бють, то від мене починають.
*
Біда не спить, а по людях ходить.
*
Хто зразу дав, той два рази дав.

 Лінгвістичні помилки в соціумі.

А ви швидко  відшукаєте їх на фотозображеннях?