Блог

3. Доповiдь лiтературознавця

Ольга Юліанівна Кобилянська  (1863 – 1942)

        Ольга Кобилянська – краса і гордість буковинського народу, своїми глибоко поетичними творами внесла великий вклад у розвиток культури українського народу.

        Народилася українська поетеса 27 вересня 1863 року в місті Гура Гомора на Буковині. Навчалася в німецькій школі, була розвинена не тільки фізична, а й духовно, стала високоосвіченою для свого часу жінкою. Давала приватні уроки української мови, навіть викладала інші предмети. захоплювалась поетеса і малюванням, музикою, кінним спортом та понад усе любила природу.

       Батько письменниці був людиною «пильною, охочою до кожної науки», працьовитою та вимогливою, з тонким розумінням краси й добра. Ці риси успадкувала й дочка.

       Мати письменниці походила із польсько – німецької родини, проте своїх дітей виховала в пошані до української мови, культури, звичаїв, цілком підтримувала інтереси та прагнення свого чоловіка. А любов до музики передалась її доньці.

      Письменниця у своїй автобіографії писала: «Коли б не любов батька до рідного слова, до свого народу, своєї пісні, знання рідної мови, що все – таки панувало в хаті, крім польської, а далі й німецької, було би з часом, може, й зайняло останнє місце»

4.Бесiда з учнями.

• На вашу думку, яка роль батьків у розвитку здібностей, талантів, досягнення дітьми значного успіху?
• Чи мала рацію мати Ольги, коли підкорялась уподобанням батька?

       Родина переїжджає з місця на місце, в зв’язку з тим, що батько був службовцем, культурне життя маленьких містечок було відсутнє. Потяг до творчості прокинувся рано, в молоді роки. Він пов'язаний з потягом до освіти та знань. Освіту та самоосвіту письменниця здобула при допомозі старших братів, які навчалися в гімназіях, а згодом і в університетах. З 12 років писала свої перші вірші, які присвятила матері. Спочатку це були німецькомовні твори, бо іншої літератури дівчина ще не знала. Подруга          Ольга Устиянович пише: «Вона за той час виросла, як тополя. Чорне, добре плекане, блискуче волосся окружало її біле личко, рожеві уста всміхались… радісно, а великі чорні очі чогось тужно та сумно гляділи. Грала вона на фортепіано… і співала…милозвучним сопрано».

• Про що може свідчити такий портрет майбутньої письменниці?

Значний вплив на формування Кобилянської як людини і митця мала Софія Окуневська - широко освічена, як на свій час, жінка, яка першою в Австро-Угорщині здобула в Цюріху вищу медичну освіту. Саме через Окуневську та Франка йшло наближення письменниці до української літератури. Формування основ світогляду письменниці припадає на 70-80 рр. Воно проходило в складних умовах тогочасної дійсності, коли домінуючими в суспільному житті Буковини (як і Галичини та Закарпаття) були ідеї вірнопідданного служіння цісарському тронові Австро-Угорської монархії. Ольга Кобилянська опановувала кращими творами української, російської та зарубіжної літератур. На цьому шляху визначальну роль відіграла творчість Шевченка, що розвинула в ній національну свідомість, загострила зір на соціальне становище народу, а також твори Марка Вовчка, яка розкрила перед нею кріпацьку дійсність на Наддніпрянщині, підневільне становище жінки, та І.Франка - провісника грядущої бурі, співця вічного революціонера, що "тіло рве до бою", каменярів людського поступу. Душа була сповнена любові і страждання життя, юна дівчина шукала щастя- долі,    прагнула реалізувати свої багаті духовні сили як жінка так і письменниця.      

 Більшою чи меншою мірою її ранні твори ("Гортенза",1879; "Доля чи воля", 1883; "Картина з життя Буковини", 1885; "Видиво", 1885; "Людина з народу", 1886; "Вона вийшла заміж", 1886; в 1888-1895 Кобилянська пише розповідь "Царівна" та ін.), написані німецькою мовою, є сповіддю авторки, криком і болем її душі. Ця внутрішня передісторія раннього творчого самовиявлення О. Кобилянської завершилася написанням повісті "Вона вийшла заміж", що після переробок, мовно-стилістичних виправлень українського тексту народилася вдруге під назвою "Людина"(1886-1891). З появою цього твору почалося літочислення О.Кобилянської як української письменниці. Українськомовна творчість у художній практиці О.Кобилянської займає дедалі більше місця, вводить авторку "Людини" в контекст літератури Т. Шевченка і І. Франка.

Розширення ідейно-тематичного діапазону прози О. Кобилянської пов'язане з дальшим розвитком таланту, поглибленням реалістичного начала в творчості письменниці.

Тоді ж вона бере активну участь у так званому феміністичному русі, який зачепив чимало наболілих питань, над якими замислювалися представники передової інтелігенції. Ставши у 1894 році однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині», Кобилянська обґрунтувала мету цього руху в брошурі «Дещо про ідею жіночого руху». Письменниця порушила питання про тяжке становище жінки «середньої верстви», активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка, за її право на гідне людини життя.

У другій половині 90-х років вона, з одного боку , шукає нового підходу до зображення теми інтелігенції, з іншого - дедалі глибше проникає в соціальні, морально-етичні проблеми села, досягаючи в цій суспільній сфері найвищого художнього апогею в повісті "Земля"(1901) - найвищому досягненні О.Кобилянської на цьому шляху. Письменницю ваблять образи мужніх, високих духом жінок, романтичні, артистичні натури.

    Так у творчості О. Кобилянської дедалі виразніше починають звучати соціальні мотиви, поглиблюючи той реалістичний напрям в українській літературі на зламі двох століть, що його репрезентували І.Франко, Леся Українка, М.Коцюбинський, В.Стефаник, Л.Мартович, Марко Черемшина.

    У 1891 Кобилянська переїздить в Чернівці і живе тут постійно. Тут знайомиться з письменником О. Маковеєм, під впливом якого вона пише. Він читає її розповіді в газеті "Буковина", що вона друкує і публікує з

І. Франко, М. Равликом, М. Грушевським і підтримує дружні відносини.

      О. Кобилянська складає свої чудові розповіді. У тих тяжких умовах, в яких опинилась О.Кобилянська в 20-30-х рр., велику підтримку подала їй громадськість Радянської України, до якої вона з надією звертала свій погляд. Протягом 1925-1932рр.у видавництвах Харкова і Києва вийшло чимало видань творів письменниці, з яких одне - дев'ятитомне. Яскравим виявом піклування про О. Кобилянську було призначення їй Радянським урядом у 1927р персональної пенсії.

     Померла О. Кобилянська 21 березня 1942 р. в Чернівцях в тяжкий час поневолення Північної Буковини румунсько-фашистськими загарбниками, які переслідували письменницю, готували над нею судову розправу.

5.Бесіда.

• Чим саме особливим вам здався життєвий і творчий шлях письменниці?
• Чи є щось схоже в автобіографії О.Кобилянської з біографіями інших митців?

6.Робота з таблицею.

Записати у зошит таблицю, заздалегідь накреслену на дошці.

V.Закрiплення вивченого матерiалу.

Зачитування тез, записаних протягом уроку, найяскравiших цитат.

. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів на уроці.

1.Учитель. „Пишна троянда в саду української літератури. Так образно визначив Михайло Старицький місце Ольги Кобилянської в літературному процесі. А за спостереженням Дмитра Павличка, ми й сьогодні приходимо до творчості Ольги Кобилянської „по естетичну насолоду і по знання жіночого характеру”.

2.Інтерактивна вправа «Займи позицію»

Чи потрібно вивчати біографію та творчість класиків сучасній молоді?     

- Так

- Частково

• Ні 

        VI. Домашнє завдання:

1) Знати автобіографію О.Кобилянської. Прочитати повість «Земля».

2) Скласти хронологічну таблицю біографії письменниці.

2) Підготувати повідомлення щодо теми ролі землі в житті людини в українській та світовій літературі.

Урок №2

Тема. О. Кобилянська. Повість «Земля» – психологічне трактування вічних проблем  (людини і землі, злочину і кари) на українському матеріалі. Модерністська проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею.

Мета: з’ясувати рівень засвоєння учнями змісту твору; допомогти учням зрозуміти твір; розкрити складний і суперечливий образ українського села з одвічними проблемами, своїми принципами; розвивати вміння давати обґрунтовані відповіді;формувати навички аналізу художнього тексту; виховувати у старшокласників любов до рiдного краю.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: тексти повісті «Земля», фото карпатських краєвидів, схеми, портрет Ольги Кобилянської.

Хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

1). Розповісти про життєвий та творчий шлях О.Кобилянської

2). Які стосунки були між О.Кобилянською та Лесею Українкою?

2. Тестування

І. Завдання з вибором однієї правильної відповіді

3.Взаємоперевірка тесту.

4. Слово вчителя

      Прочитано багато книг і кожна з них залишає свій слід у душі кожного із нас. Вона вчить нас добру, поваги, разом із тим вона застерігає нас від багатьох бід, неправильних вчинків. Я думаю, що повість Ольги Кобилянської теж залишить свій слід: застереже нас від необдуманих помилок.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчання

З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

Продовжте речення:

„Від сьогоднішнього уроку я очікую…”

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Слово вчителя

«Факти, що спонукали мене написати «Землю», правдиві. Особи майже всі що до одної також із життя взяті. Я просто фізично терпіла під з’явиськом тих фактів, і коли писала – ох, як крилами ридала! Саме в той час мій батько лежав хворий, і я сама не почувала себе особисто щасливою. Написання цієї повісті дало мені рівновагу, вдоволення і гнало до дальшого творення», -- так писала О.Кобилянська в своїй автобіографії.

2. Повідомлення учнів щодо теми ролі землі в житті людини в українській та світовій літературі.

3. Життєва основа повісті, історія написання

1.Інтерактивна вправа «Продовжи речення»

Є такі літературнi жанри:…

Оповідання від новели відрізняється…

Повість – це…

Модернізм – це напрям, у якому...

2. Слово вчителя.

      4.Робота з підручником. Історія написання повісті, типи і прототипи.

В основу сюжету твору лягли справжні події, що мали місце в селі Димка, де з 1889 по 1891 роки проживала Ольга Кобилянська. В селі вона глибоко пізнала селянське життя, зокрема знала родину Костянтина Жижияна, який мав двох синів – Саву й Михайла. В сім'ї стала трагічна подія: Сава, бажаючи бути єдиним спадкоємцем батьківської землі, вбив старшого брата Михайла. На цьому документальному матеріалі письменниця художньо відобразила вічну тему Каїна та Авеля, зради і покути. Згодом Сава – прототип Сави Федорчука – емігрував до Канади, де й помер. Маріука Магіс – прототип Рахіри – прожила дев'ять років із Савою. Коли він її покинув, тяжко працювала на землі, аби прогодувати дітей. Прототипами інших персонажів " Земля "  - жителі села Димки .

Сюжет і композиція твору.

      За жанром цей твір - соціально – психологічна повість, а це означає, що всі вчинки та дії героїв ґрунтуються на психологічних факторах.

Композиційно твір складається з тридцяти двох розділів. Відкривається вона картиною чарівної природи, що оточує убоге село Димки, де відбуваються події. В цьому першому розділі, що є експозицією, письменниця знайомить нас з життям і побутом родини Івоніки Федорчука, з характерами провідних персонажів. Розділ сповнений тривожного передчуття, що ніби віщує  неминучість якогось лиха для цієї родини.

      Убогий селянин Івоніка Федорчук із своєю дружиною Марійкою, тяжко працюючи на залізниці, живучи впроголодь, збирали гроші, щоб придбати трохи землі.

       Ставши господарями, вони сподівались, що їм і їхнім дітям усміхнеться краща доля. Але жорстока дійсність руйнує надії Федорчуків. Земля не приносить їм щастя.

        Менший син, ледачий Сава, наперекір батькам задумав одружитися із злодійкуватою Рахірою, яка до того ж доводилася йому двоюрідною сестрою. Тому батьки обіцяли кращу землю віддати доброму й працьовитому старшому синові Михайлу, а Саві, якщо піде проти їхньої волі, не дати й грудки землі.

        Під впливом Рахіри Сава зажадав стати спадкоємцем всієї землі і застрелив Михайла.

         Події в основному розгортаються навколо двох братів і землі, що виступає у повісті, як самостійний образ, як вершитель людської долі. Найбільшого напруження дія досягає в картині братовбивства.

          Кобилянська реалістично відобразила важке становище українського народу, уярмленого цісарською Австро – Угорщиною, показала дрібновласницьку психологію, що спотворювала душі людей.

          Втрата віри Івоніки в силу землі, повернення Сави з тюрми і одруження з Рахірою є розв’язкою твору.

           Незважаючи на трагічну долю героїв, повість закінчується оптимістичними рядками: письменниця висловлює віру в краще майбутнє молодого покоління – сина наймички, який стане господарем землі, а не її рабом.

3. Запис до лiтературознавчого словника.

Теорія літератури.

Соціально -  психологічна повість – це один із різновидів жанру, в якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища.

Проблематика – це коло проблем порушених у творі і тісно пов'язаних із задумом митця.

Психологізм у літературі – передавання художніми засобами внутрішньго Свету персонажа, його думок, переживань,  зумовлених зовнішніми і внутрішніми чинниками. Типовий образ є втіленням загального, вираженого через індивідуальне в світлі авторської оцінки.

Прототип – (грец. перший образ) – письменник бере за основу модель для створення літературного  типу, відкинувши  випадкове, нехарактерне  образу.

4. Учитель.

Тематика повісті «Земля»:

• братовбивство;
• влада землі над людиною;
• селянська праця;
• життя, мораль села.

      Провідна ідея повісті підкреслена О. Кобилянською в епіграфі німецькою мовою: «Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша».

Повість має три головні лінії:

• лінію життя старих Федорчуків;
• лінію Сави і Рахіри;
• лінію Михайла і Анни.

        У кожній з сюжетних ліній основною причиною конфлікту є земля. Письменниця не ідеалізує героїв, а виводить їх у екстремальних ситуаціях, дає змогу проявити себе, показати свій характер.

4. Літературне дослідження. Робота над змістом повісті

1. Яке враження справила на вас повість?

2. У чому таємниця популярності повісті «Земля»?

3. Яким постає українське село кінця ХІХ – початку ХХ століття? Що його хвилює, які думки, які суперечності розвиваються?

4. Чи можна засуджувати, чи звинувачувати селян у такому фанатичному ставленні до землі?

5. Як ставляться односельці до Івоніки Федорчука і чому?

6. Яким було ставлення батьків до синів?

7. Чи можна назвати любов Сави до Рахіри і Михайла до Анни однаковою?

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Розгляд ілюстрацій, картини Сергія Васильківського «Воли» (спостереження учнів).

- Що символізує образ вола в українській літературі?

- Чому художник вдається до монументальності у зображенні волів?

- Яку художню функцію виконують образи неба, хмар?

- Який образ вола змальовано у творі Ольги Кобилянської?

- Що змусило Івоніку продати воли?

- Які ментальні риси українців символізують воли?

7. Поетична хвилинка.

Прочитайте поезію «Гей, бики!» Степана Руданського, порівняйте мотиви цього твору і повісті «Земля».

- Чим ідея митців співзвучні нашому сучаснику?

2.Опитування:

• Чи мала Докія рацію, віддавши свою доньку Парасинку заміж рано і за нелюбого їй чоловіка?
• Які стосунки були у Анни з матір’ю?
• Відношення Івоніки та Марійки Федорчуків до синів: Михайла та Сави?

V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів. Аргументація балів.

Продовжити речення:

• Повість «Земля» мене вразила тим…
• Найбільше мені до вподоби…
•  

           VІ. Домашнє завдання

1. Виписати 2-3 цитати до характеристики образів повісті.

2. Підготувати переказ біблійної легенди про Каїна та Авеля.

3. Дати письмову відповідь на запитання: Чи актуальна проблема злочину і кари сьогодні, у ХХІ ст..?